В сучасних умовах необхідно бути готовим до всіх можливих сценаріїв розвитку торгових відносин з традиційними економічними партнерами Росії. З нами йде справжня торгова війна, і підприємствам потрібна державна підтримка, щоб не боротися поодинці. Кількість антидемпінгових розслідувань зростає рік від року, так само як і кількість всіляких обмежень. Якщо раніше їх рахунок йшов на десятки, то в останні роки вже на сотні.
Наприклад, ще з 2008 року, коли ні про які санкції проти Росії і мови не було, йдуть бої за європейський ринок феросиліцію. Єврокомісія ввела загороджувальні мита, а російські постачальники намагаються безуспішно їх опротестувати. Позови до Єврокомісії або відхиляються або їх розгляд затягується. Челябінський електрометалургійний комбінат в червні 2014 року приступив до нової серії позиційних боїв, щоб оскаржити рішення Єврокомісії.
Раніше, в 2012-2013 рр. суди йшли через трейдера ЧЭМК, компанію RFA International, ще раніше, в 2011 році були спільні позови c ВАТ «Ковальські феросплави».
У 2013 році Росія поставила в ЄС феросплавів на суму, що перевищує 1 млрд. доларів США, що в грошовому і натуральному вираженні на 20% менше поставок роком раніше. Основу експорту складають феромарганець, ферохром і феросиліцій. ЧЭМК є найбільшим підприємством з виробництва феросплавів в Росії. А якщо розглядати феросиліцій, то тут ЧЭМК практично монополіст, тому шанси щодо скасування рішення Єврокомісії досить примарні. Коли на першому місці політика, завжди легше боротися з одним гравцем, ніж з купою невеликих постачальників.
Сьогодні Росія може постачати на експорт близько 400 тис. т феросиліцію в рік, що при європейській ціні на кінець жовтня 1175 доларів за тонну еквівалентно 470 млн. дол. США. Загальний попит досить стабільний, і навіть має тенденцію до зростання, причому на цей раз не тільки за рахунок Китаю. У всіх розвинених країнах виробництво чорних металів зросло в порівнянні з аналогічним періодом минулого року, а отже, збільшилася і споживання феросплавів. Залишилися до закінчення року 2 місяці теж не будуть провальними, оскільки завдяки зниженню світових цін на нафту знизилися логістичні витрати металургів (це стосується всіх, крім Росії).
Для пом'якшення можливих інших ударів по інших підгалузей чорної металургії необхідні термінові заходи з боку держави. Потрібно діяти наперед, а не потім, коли що-небудь робити буде вже пізно. Загальний обсяг експорту підприємств чорної металургії з Росії в країни ЄС і США знаходиться на рівні 10 млрд. дол. США. З одного боку, сума не така велика, якщо розглядати весь обсяг російського експорту. З іншого боку, не можна виключати при сценарії розширення санкцій реалізації принципу доміно на внутрішньому ринку в металургії та суміжних галузях. Наші китайські друзі з радістю нішу заповнять Росії, якщо західні країни дозволять їм це зробити.
Необхідно терміново розробити та затвердити на 2015 рік Державні програми по стимулюванню металоспоживання на внутрішньому ринку: оборонзаказ, дорожнє будівництво, житлове будівництво, машинобудування. Потенціал зростання металоспоживання – до 5-7 млн. т в перший рік. Обсяг необхідних ресурсів для старту програм від 1 трлн. руб. Це і багато, і мало водночас. Як відомо, Роснефть звернулася за наданням 2 трлн. руб. з Фонду національного добробуту. Тільки ледачий не штовхнув нафтового гіганта. Не оцінюючи макроекономіку, очевидно, що це правильна позиція будь-якій галузі, якщо вона захищає свої інтереси. Така ж позиція має бути і у російських металургів, тому що чорна металургія це 400 тис. робочих місць і мономіста, навколо яких крутиться вся місцева економіка.
В центрі уваги мають бути державні програми стимулювання попиту в транспортному машинобудуванні за рахунок стимулювання оновлення застарілого парку у вагонобудуванні, суднобудуванні, автопромі і сільськогосподарському машинобудуванні. Потенціал зростання металоспоживання в цих галузях – від 1 до 7 млн. т чорних металів в рік. Обсяг необхідних ресурсів для старту програм від 500 млрд. руб.
Постачальники сировини все більше скаржаться на збільшилися терміни оплати з боку металургів 45-60 днів вже не рідкість. Необхідна фінансова підтримка металургійних підприємств за рахунок нових позик і безпроцентних кредитів. Загальний обсяг необхідних ресурсів від 300 до 900 млрд. руб. в рік.