Україна втрачає сотні мільйонів доларів на експорті металобрухту через корупцію

Nov 10, 2019 Новини

Через корупційних схем держава щорічно втрачає сотні мільйонів доларів на експорті металобрухту, вважає доктор технічних наук, професор, член-кореспондент НАН України, міністр промисловості України у 1995-1997 рр. Валерій Мазур. Про це він написав у статті для «Дзеркало тижня».
Уряду України необхідно своєю постановою негайно скасувати надумане квотування та інші перешкоди для вільного експорту металобрухту з України. Такий крок буде відповідати підписаним Україною Договору про приєднання до СОТ та Угоди про асоціацію з ЄС. Завдяки цьому вже в 2015 р. Україна зможе наростити обсяги експорту брухту чорних металів до 2,5 млн т і отримати приблизно 700 млн дол. від експорту цієї продукції.
Автор нагадує, що протягом десятиліть Україна була одним з найбільших заготівельників і експортерів металобрухту. В кінці 2000-х в Україні щорічно заготовляли 8-11 млн т брухту чорних металів, а експорт становив 4,5–5,2 млн т. Металобрухту з надлишком вистачало і для вітчизняної металургії, і для експорту.
Тобто Україна експортувала 46-54% зібраного металобрухту. Брухтозаготівельні підприємства (втормети) створювали тисячі робочих місць, регулярно сплачували зарплату і податки, завантажували своїми замовленнями порти, залізницю і суду речфлота. Експорт металобрухту щорічно забезпечував надходження в Україну близько 1 млрд дол.
Як йдеться в статті, такий великий фінансовий потік валюти не залишився без уваги «смотрящих» попередньої влади. І кримінальні «схемники» в 2012-2013 рр. реалізували схему переорієнтації грошових потоків з бюджету в приватні кишені. По-перше, заблокували вільний експорт металобрухту. По-друге, ввели порядок ручного регулювання обсягів експорту брухту шляхом видачі чиновниками Міністерства економічного розвитку і торгівлі дозволів (квот) на експорт цієї продукції. Незаконну систему обмеження експорту металобрухту обплели павутиною підзаконних актів у вигляді розпоряджень і постанов Кабміну, наказів спочатку Мінпромполітики, а пізніше Мінекономрозвитку.
Економічна небезпека для держави
Такий порядок дозволяє відмовляти у видачі квот реальним експортерам брухту і видавати дозволи на вивезення за кордон сотень тисяч тонн цієї продукції посередницьким фірмам. В більшості такі фірми не мають ні заготовленого металобрухту, ні договорів з портами на його перевантаження, ні зафрахтованих суден. Вони просто перепродують отримані в міністерстві дозволу (квоти) реальним експортерам. Тариф доходить до 10 дол. за квоту на експорт тонни металобрухту. При мінімальному обсязі експортованого брухту, наприклад, в 2013 р. близько 255 тис. т сума «дивідендів» від перепродажу квот могла становити орієнтовно 1,5–2,0 млн дол. Навіть якщо припустити, що названа сума завищена вдвічі, все одно вражає розмах корупції.
Реалізація задумів щодо обмеження експорту брухту чорних металів автоматично супроводжувалася зменшенням надходжень валюти в Україну.
Українські металурги підтримують систему обмеження експорту металобрухту, оскільки у випадках його блокування брухтозаготівельники змушені продавати брухт чорних металів за викидними цінами, заниженими в порівнянні з світовими майже на 100 дол./тобто Сумарно за рахунок більш низької закупівельної ціни брухту чорних металів і відстрочки платежів металурги отримують... прибуток в розмірі 300-350 млн дол. у рік.
Через штучне стримування експорту в останні роки країна фактично затоварена металобрухтом. Його нікуди збувати. В результаті такої промислової політики збір і заготівля брухту чорних металів зменшилася з 8-11 до 5,0–5,5 млн т в рік.
На думку автора, усунення корупційних бар'єрів Україна зможе вийти в 2016 р. на колишні обсяги (до 4 млн т) експорту брухту чорних металів, що забезпечить 1,0–1,2 млрд дол. валютних надходжень і близько 40 млн євро прямих вливань до бюджету за рахунок експортного мита. Істотну надбавку в дохідну частину бюджету дадуть додаткові податкові відрахування внаслідок активізації роботи підприємств по заготівлі та експорту металобрухту, а також задіяні при експортних операціях річкові і морські порти України, судноплавні компанії.
При цьому законодавчого «парасольки» для обґрунтування обмежень експорту металобрухту немає. Статтею 9 Закону України «Про металобрухт» передбачено, що контракти на експорт металобрухту підлягають реєстрації, але не «погодженням» та «затвердження», як трактують це чиновники. Відповідно, всі постанови і розпорядження Кабміну, накази Мінекономрозвитку, що базуються на необхідність «узгодження контрактів», є сумнівними з правової точки зору. Квотування експорту брухту чорних металів порушує не тільки українське законодавство, але і підписані Україною Договір про приєднання до Всесвітньої торгової організації і Угода про асоціацію з Європейським Союзом. А значить, і порушує принципи свободи, в тому числі торгівлі.
Автор пише, що представники промисловості, української асоціації вторинних металів (УАВтормет) і експортерів металобрухту (УАЭМ), що об'єднують практично всі брухтозаготівельні підприємства, неодноразово зверталися до А. Яценюку, Н.Яресько, Ст. Гонтарєвої, А. Турчинову, А. Абромавичусу з конкретними пропозиціями щодо спрощення регуляторної бази та усунення з неї норм, що перешкоджають веденню бізнесу в сфері експорту металобрухту. «Позитивної реакції від названих персон і, головне, рішучих дій поки, на жаль, немає. Ухиляються від необхідного втручання СБУ і МВС, хоча мова йде, по суті, про економічну безпеку держави», - відзначає автор статті.