Хвиля революцій, що прокотилася в нинішньому році по країнах Північної Африки і Близького Сходу, змусила серйозно похвилюватися українських металургів і зайвий раз нагадала їм про конкурентоспроможність їхньої продукції на ринку.
Привід для хвилювання, він же привід для гордості – галузева виробнича статистика та зовнішньоекономічні зведення Держкомстату.
У минулому році українська металургія почала виходити з кризи. Виробництво сталі в порівнянні з 2009 роком збільшилася на 12,4%, до 33,6 млн т. А в цьому році підприємства дружно спланували поступальне зростання виробництва і реалізації своєї продукції. На початку року асоціація «Металургпром» зібрала з підприємств заявки на 37 млн т сталі, що на 10% більше, ніж у минулому році. Однак ці плани експерти забракували, назвавши занадто оптимістичними.
«Швидше за все, приріст виробництва складе менше 5%, а сумарний обсяг виплавки сталі українськими меткомбінатами не перевищить 35 млн т», – вважає директор державного підприємства «Укрпромзовнішекспертиза» Володимир Власюк. За його словами, з кожним роком в Україні стає все важче утримувати позиції одного з найбільших світових виробників і експортерів металу, оскільки країни, які раніше були імпортерами, в останні роки обзавелися власними новими потужностями і самі націлилися на зовнішні ринки збуту.
Серйозною проблемою для повноцінного відновлення металургійного виробництва в Україні після кризи можна вважати і зростання цін на сировину, яке стає все більш дефіцитним. «З-за проблем з постачанням коксівного вугілля і подорожчанням залізорудної сировини металопродукція комбінатів, які не мають доступу до власної руди і вугілля, може просто виявитися неконкурентоспроможною на зовнішньому ринку. У нинішньому році успішно маневрувати в таких ринкових умовах зможуть лише вертикально інтегровані компанії, а тим, що не мають своїх сировинних підрозділів, слід готуватися до великих ускладнень», – вважає генеральний директор асоціації «Металургпром» Василь Харахулах.
Цієї весни металургів закликали спокійно поставитися до того, що в нинішньому році залізна руда може подорожчати на 25-30%, а ціни на коксівне вугілля додати 40% і більше. У цій ситуації про залізорудній сировині може не турбуватися тільки «Метінвест-Холдинг» Ахметова-Новінського, який сам продасть руду кому завгодно. А от залежність від російського коксівного вугілля – загальна хвороба українського ГМК. Гендиректор асоціації «Укркокс» Анатолій Старовойт оцінює дефіцит коксівного вугілля в нинішньому році на рівні 11,2 млн т, або 50% від загального споживання в країні. Як і в минулі роки, основним джерелом поповнення дефіциту буде Кузбас, але закуповувати російський вугілля сталеварам доведеться за новими цінами.
Однак ще більше занепокоєння, ніж сировинне голодування, у металургів викликає страх замкнутого простору. Адже як не крути, внутрішній ринок здатний «проковтнути» у кращому разі чверть виробленого в країні металу, тоді як 75-80% традиційно йде на експорт. Так, наприклад, в минулому році Україна отримала від постачань металу за кордон близько $15 млрд. Це майже третина від загального обсягу експорту нашої країни. Однак новини з країн Північної Африки і Близького Сходу, які є не останніми покупцями українського металу, змусили неабияк похвилюватися і вітчизняних металотрейдерів, і чиновників, відповідальних за макропоказники.
Перший тривожний сигнал для галузі прийшов з Єгипту – країни, яка лише в 2010 році закупила у нас 640 тис. т листового прокату на суму $297 млн. За словами заступника голови департаменту з питань металургійного комплексу центру «Держзовнішінформ» В'ячеслава Попова, ще в січні нинішнього року показники постачання українського металу в це держава перевищували рівень січня 2010 року майже на 28%. Проте вже в лютому перевізники припинили контрактувати суду на поставку продукції в охоплену революцією країну, а контрагенти почали розривати контракти. Потім ситуація поширилася і на сусідню Лівію. Збитки поки підраховувати рано. Але ясно, що недопоставки продукції будуть обчислюватися сотнями тисяч тонн, а недоотримана вигода – сотнями мільйонів доларів США.
Крім того, збутові підрозділи металургійних компаній чекає гаряча пора. Адже їм доведеться спішно шукати заміщення поставок металу з гарячих точок у більш спокійні регіони. Такими, на думку експертів, у першу чергу можуть бути країни Близького Сходу та СНД. На думку пана Власюка, на тлі нестабільності в Північній Африці вітчизняним трейдерам варто пошукати покупців в інших країнах цього континенту, а також в Сирії, Ірані і Пакистані.
У травні галузеві асоціації підвели підсумки чотирьох місяців роботи ГМК України. Як зазначив на нараді гендиректор «Металургпрому» Василь Харахулах, сталевари працюють стабільно, не дуже високий, але і не низькому рівні. Станом на 1 травня, в роботі були задіяні 30 доменних печей з 36 (83%), 19 конвертерів з 21 (90%), 17 мартенівських печей з 30 (57%) і 7 електропечей з 15 (47%). Приріст виробництва за чотири місяці, порівняно з аналогічним періодом минулого року, склав: 1% по чавуну (з січня по квітень включно виплавлено 9,543 млн т), сталі – 6% (11,673 млн т), прокату – також 6% (10,954 млн т).
Так, наприклад, забезпечення металургів окатишами у січні-квітні цього року становила 98%, агломератом – 102%, аглоруди – 90%, концентратом – 95%. При цьому імпорт залізорудної сировини за цей же період скоротився порівняно з аналогічним періодом минулого року на 59% – до 486,6 тис. т, в тому числі імпорт концентрату впав на 83% – до 140,6 тис. т, аглоруди на 18,2% – до 249,3 тис. т, окатишів виріс на 82,8% – до 96,7 тис. т, а імпорт агломерату не здійснювався. Експорт ЗРС в січні-квітні виріс, в порівнянні з аналогічним періодом минулого року, на 9,8% – до 10,938 т. У тому числі експорт концентрату збільшився на 12,2% – до 4,753 млн т, аглоруди на 34,8% – до 2,311 млн т, окатишів на 10,7% – до 3,812 млн т, а агломерату знизився на 89,2% – до 61,2 тис. т.
Коксохімзаводи в січні-квітні поставили металургам 4,966 млн т коксу, що становить 96% від розрахункової балансової потреби метпідприємств і знаходиться на рівні аналогічного торішнього показника. Імпорт коксу за перші чотири місяці поточного року порівняно з січнем-квітнем 2010 року) знизився в чотири рази – до 35 тис. т. Імпорт коксівного вугілля за цей же період склав близько 3,1 млн т, що приблизно відповідає показнику аналогічного періоду 2010 року. При цьому залишки вугілля на складах КХЗ, за даними на 1 травня, склали близько 600 тис. т.
Крім того, за чотири місяці поточного року металургам було поставлено 2,313 млн т металобрухту (94% від розрахункової балансової потреби і 125% в порівнянні з аналогічним періодом 2010 року). Зросло, порівняно з минулим роком, і споживання природного газу – 16,2 млн куб. м проти 15,3 млн кубів у січні-квітні 2010 року.
Як зазначили експерти, відновлення української металургії відбувається на фоні незначних цінових коливань на металопродукцію і затишшя на ринках Північної Африки та країн Близького Сходу – основних споживачів нашої продукції. За даними World Steel Association, в 2010 році світове виробництво сталі перевищило докризовий обсяг і досягло історичного максимуму – 1,414 млрд т. А в нинішньому році експерти прогнозують новий рекорд – 1,49 млрд т сталі. Майже половину від цієї кількості металу (700 млн т) виплавили в Піднебесній. Тоді як на частку українських металургів в кращому разі доведеться менше 2,35% світового сталепроизводства. Поки Китай зайнятий розвитком власного внутрішнього ринку металопродукції і не думає про експансії на зовнішніх, великих неприємностей нашим металургам чекати не варто.
Сергій Костенко
