Брухт потрапить у халепу в Україні

Лис 8, 2019 Новини

Після зміни влади в Україні можливий серйозний переділ територій в сегменті брухтозаготівлі. Зайняти домінуючі позиції на ринку націлилася дніпропетровська група Інтерпайп, морально готова і до поглинання, і до витіснення конкурентів.
Минулий рік був несолодким для збирачів брухту. Рекордно низький показник обсягів заготівлі металевої вторсировини – 5,7 млн тонн – говорить сам за себе. Клієнти в особі вітчизняних меткомбінатів і заводів вели досить консолідовану політику по стримуванню внутрішніх цін на брухт. Ну, а експорт стримували чиновники: у першому півріччі 2013 року квоти на вивезення брухту фактично не відкривалися. У результаті найбільші брухтозаготівельні гравці поголовно спрацювали в мінус. Наприклад, Дніпропетровський втормет отримав 43,7 млн грн. збитків, Одеський втормет – 5,3 млн грн., Запорізький втормет – 3,1 млн грн. і т. д. Роком раніше всі перераховані підприємства мали чистий прибуток.
2014 рік полегшення галузі не приніс. Швидше, навпаки. Лютнева революція і березнева агресія загнали її ще далі в кут. За даними об'єднання Металургпром, в січні-лютому метпідприємствам було поставлено тільки 530 тис. тонн брухту, що на 9% менше, ніж за аналогічний минулорічний період, і на 12% менше від розрахункової балансової потреби. Запаси вторинного металу на складах протягом лютого зменшилися на 60 тис. тонн та станом на 1 березня склали близько 215 тис. тонн. Гальмування брухтовиків стало синхронним відповіддю на скорочення виплавки сталі і прокату. Втім, навіть втрата темпу не врятує повністю внутрішній ринок від дефіциту брухту.
На думку начальника відділу маркетингу ДП Укрпромзовнішекспертиза Юрія Добровольського, якщо і допускати, що в поточному році внутрішньоукраїнські потреби в ломе можуть знизитися на 20%, то поставки брухту здатні впасти ще більше. Березневе відставання від минулорічної динаміки набагато серйозніше, ніж було в лютому. Так, різниця в постачання брухту на підприємства у лютому 2013 і 2014 становила близько 90 тис. тонн, а в березні оціночно досягне вже 140 тис. тонн. Дефіцит брухту буде зберігатися, так як заготівля брухту в Україні зараз продовжує страждати від низьких закупівельних цін в регіонах, – пояснює Юрій Добровольський. – Крім того, політична нестабільність накладає серйозні обмеження на утилізацію великих об'єктів, які виступають головним джерелом промислового брухту. Як доказ зберігається поточного дефіциту він наводить січневі показники імпорту – 13 тис. тонн брухту і 2 тис. тонн DRI (заліза прямого відновлення).
Українські металурги вже звикли працювати з імпортними вторсировиною. Але не виключено, що доведеться притиратися і до новим вітчизняним постачальникам. Додаткової струсом для ломового ринку в поточному році може стати перерозподіл на ньому зон впливу. Кілька великих ринкових операторів мають погану карму, тобто відзначилися тісними зв'язками з колишнім вищим керівництвом країни. УкрМет – актуальний національний лідер по збору металобрухту – належить депутату Донецької міськради Андрію Кисельову, він же – однокурсник сина Віктора Януковича. А стрімко виріс в останні роки трейдер – КВВ Груп – взагалі має сепаратистські коріння, оскільки створений депутатом Севастопольської міськради Євгеном Казьминым. У контексті цих деталей цілком прогнозований пильний інтерес до перелічених активів з боку правоохоронних органів, і усіляких правих секторів, і потенційних покупців, які не проти розширити свою присутність в галузі.
Лист щастя
Оперативніше за інших скористатися новооткрывшимися обставинами може дніпропетровська група "Інтерпайп" Віктора Пінчука, все ще зберігає інтерес до розширення власної брухтозаготівельній бази. Перший його пік припав на 2011-2012 роки, коли холдинг готував до запуску власний електросталеплавильний завод Інтерпайп Сталь, живиться майже виключно ломом. З метою забезпечення його сировинних тилів Пінчук підновляв обладнання на вже підконтрольних йому дніпропетровськом і луганськом вторметах, а також придбав ряд скрап-майданчиків у регіонах. Відповідно до заяв топ-менеджерів Компанії, на ці цілі планувалося витратити близько 30 млн. дол., але скільки вкладено за фактом, не повідомляється.
За даними самої групи, зараз її потужності з переробки брухту складають 1,35 млн тонн в рік. Ломові агенти Інтерпайпу працюють у 8 регіонах країни, в основному під корпоративним брендом, але є й такі, що зберегли власне ім'я (наприклад, харківська Мета або Українська металургійна компанія (Київ). Мотором интерпайповского брухтозаготівельного бізнесу залишається Дніпропетровський втормет. На підприємстві не розголошують, скільки сировини вони зібрали за минулий рік, але за оціночними критеріями – близько 800 тис. тонн. Ще понад 100 тис. тонн нашкребли сателіти. В загальноукраїнському заліку це не менше, ніж 15% від цілого.
Таким чином, власної сировини досі майже повністю вистачало для забезпечення Інтерпайп Сталі. У минулому році вона виплавила 1,03 млн тонн готової продукції, споживши 1,18 млн тонн брухту (плюс ще 22 тис. тонн DRI). Однак на початку року керівництво підприємства повідомило про нові пріоритети. У січні 2014 операційний директор Інтерпайп Сталі Андреа Микьелан заявив: Тепер нам важливо, щоб процес виробництва був організований максимально ефективно. Саме тоді економічні показники заводу будуть найвищими. Наші цілі – досягти продуктивності, еквівалентної річному виробництву 1,5 млн тонн сталі, а також вартості переділу менше 100 дол. на тонну заготовки. При такій постановці завдання мобілізація додаткових брухтозаготівельних потужностей по Україні знову стає актуальною для Інтерпайпу. Правда, поки що бажання групи не зовсім корелюються з реальністю.
Так, за січень-лютий 2014 року Інтерпайп Сталь знизила виплавку на 22,6% проти аналогічного минулорічного періоду (137 тис. тонн проти 177 тис. тонн). Це цілком зрозуміло, адже збут труб – ключовий продукції Інтерпайпу зараз утруднений. В 2013 Україна змушена була скоротити трубний експорт на 24%, в січні-лютому 2014 обсяги випуску труб в країні зменшилися на 12%. Виходячи з цього, до раніше озвучених планів по інтенсифікації виробництва на Інтерпайп Сталі слід було б ставитися критично. Якщо тільки в компанії не зробили ставку на більш активну відвантаження зовнішнім клієнтам заготовки, раз вже не дуже складається з трубами.
У березні Інтерпайп відправив лист у Кабмін з обігом істотно обмежити вивезення за кордон металургійного вторсировини. Зокрема, у листі пропонується ввести ліцензування експорту металобрухту, зобов'язати всіх експортерів отримувати відповідні дозволи від територіальних відділень Держстандарту України і повністю заборонити вивезення брухту, утвореного від утилізації машин і обладнання. Заклик поки залишається без відповіді. Але ідеологічно він чітко спрямований проти тих ломосборщиков, у яких немає власних переробних потужностей. Ініціативи Інтерпайпу спрямовані на ослаблення саме цього контингенту на внутрішньому ринку лому.
З іншого боку, лист можна сприймати як превентивний захід у зв'язку з можливим весняним відтоком брухту за кордон. За даними агентства Метал-кур'єр, від початку року цінова кон'юнктура на внутрішньому ринку була більш сприятливою для вторметів, ніж на зовнішніх. Але до середини березня ціни в обох сегментах зблизилися. В результаті вартість брухту на портових майданчиках України підвищилася до 1800-2130 грн./тонн, а в закупівельних точках метпідприємств залишалася в інтервалі 2185-2230 грн./тонн. Тобто це ще не знак рівності, але для продавців брухту позитивний сигнал. За даними: Мінпром
Ще один того ж роду – нещодавнє підписання угоди про асоціацію з Євросоюзом. Документ прямо передбачає лібералізацію зовнішньої торгівлі України, сталевим ломом в тому числі. Передбачається поступовий перехід до безмитного експорту українського брухту. І заборона експорту, м'яко кажучи, суперечить торговельної політики в рамках дії цього документа, – говорить аналітик Укрпромзовнішекспертизи Юрій Добровольський. Разом з тим він додає, що цілком можливий варіант, коли Україна збереже адміністративні (непрямі) обмеження на вивіз стратегічно важливої сировини, а в Європі погодяться закривати на це очі.