На відміну від осені 2008 року нинішня криза на світовому ринку сталі має локальний характер і обмежується Європою.
В інших регіонах перспективи розвитку сталеварної галузі виглядають не настільки погано. Це підтверджують і анонси нових металургійних проектів за межами Євросоюзу.
Зокрема, китайська компанія Shougang оголосила про свій намір побудувати в Малайзії в партнерство з місцевим виробником металопродукції Hiap Teck інтегрований меткомбінат вартістю понад 570 млн. доларів. Потужність підприємства на першій стадії, яка повинна бути завершена в середині 2013 року, складе 700 тис. тонн слябів на рік. Якщо ця продукція користуватиметься попитом на місцевому та регіональному ринках, передбачається будівництво другої доменної печі ще на 800 тис. тонн в рік. Для забезпечення заводу сировиною партнери отримали право на розробку довколишнього родовища залізної руди.
Якщо цей завод буде побудований, це буде перший успішний зарубіжний проект китайської металургійної галузі. Раніше, ще до кризи 2008 року, компанія Angang збиралася побудувати прокатний завод по випуску довгомірного прокату в США, але була змушена відмовитися від цієї ідеї через протидії з боку американських державних органів. У Малайзії центральний уряд і місцеві влади підтримують будівництво комбінату. До того ж частка китайської компанії в проекті складе лише 40%.
Ще один проект запустила минулого тижня компанія Qatar Steel. Вона підписала угоду з двома місцевими банками, спільно надали їй кредит на суму 250 млн. доларів. Ці кошти будуть інвестовані в будівництво нового прокатного виробництва потужністю 1,1 млн. тонн довгомірної продукції на рік, який планується стартувати в 2013 році. За словами представників Qatar Steel, постачання прокату будуть орієнтовані на місцевий ринок і на ринки інших країн Перської затоки.
Японська Kobe Steel запропонувала свій варіант боротьби з кризою, що охопила національну металургійну галузь. На думку керівництва компанії, з-за високої конкуренції з боку китайських, корейських і тайванських металургів розширювати випуск звичайної комерційної металопродукції безперспективно. Kobe Steel має намір посилити свої позиції на світовому ринку шляхом збільшення частки високоякісних марок сталі в своєму асортименті. Компанія розраховує, що до 2015 року 50% її продукції буде припадати на спеціальні сорти сталі, що застосовується для виробництва автолиста, підшипників, металокорду, а також на високоміцну сталь для нафтогазових труб і посудин високого тиску.
З цією метою Kobe Steel вкладає близько 390 млн. доларів в будівництво на своєму головному комбінаті Kakogawa установки з очищення чавуну, в якій з розплавленого металу будуть видалятися небажані домішки фосфору і сірки. Крім підвищення якості сталевої продукції, новий агрегат, за оцінками керівництва компанії, дасть можливість економити до 130 млн. доларів в рік завдяки можливості використання менш якісної і, відповідно, менш дорогого сировини для виплавки чавуну.
 
Зміна знака
Спад на світовому ринку сталі, що тривав більше трьох місяців, схоже, підійшов до кінця. Незадовго до Нового року та початку святкової паузи споживачі сталевої продукції все ж повернулися на ринок, щоб поповнити запаси. Це дозволило металургам нарешті припинити зниження котирувань і навіть частково компенсувати понесені втрати.
Першим почав відновлюватися ринок довгомірного прокату. Цьому сприяло подорожчання брухту в Середземномор'ї і Східній Азії внаслідок розширення закупівель, а також збільшення внутрішніх цін в Європі, США і Японії. Металургійні компанії зі свого боку почали переносити збільшені витрати на споживачів.
Ціни на турецьку арматуру, в кінці листопада складали часом менше 630 доларів за тонну FOB, підскочили до 650-670 доларів за тонну FOB, а заготівлі виросли до 600-615 доларів за тонну FOB. Підхопили естафету виробники напівфабрикатів в СНД. Деякі компанії виставляють пропозиції на постачання заготовок в січні на рівні 570-580 доларів за тонну FOB.
Подорожчав довгомірний прокат і на європейському ринку. Місцеві підприємства, незважаючи на слабкий попит з початку грудня, підняли котирування на арматуру і катанку в середньому на 10 євро за тонну, закріпившись на позначці 500-520 євро за тонну EXW в Південній Європі. Підвищення не викликало особливого опору з боку споживачів, чим скористалися і деякі виробники плоского прокату. Зокрема, Arcelor Mittal заявила про збільшення вартості гарячекатаних рулонів в Іспанії та Португалії в лютому на 20-30 євро за тонну.
Правда, відносно найближчих півтора місяців очікування європейських металургів мають скоріше песимістичний характер. Труднощі, які випробовує останнім часом італійська економіка, призвели до цього цінового обвалу на внутрішньому ринку. Деякі місцеві компанії готові продавати гарячекатані рулони по 410-420 євро за тонну EXW, тоді як в інших європейських країнах ця продукція, як правило, котирується по 440-470 євро за тонну EXW. До того ж і попит на плоский прокат в ЄС залишається мінімальним.
І все ж за межами Європи справи на ринку плоского прокату починають поліпшуватися. Російські компанії підвищили ціни на гарячекатані рулони до близько 600 доларів за тонну FOB у порівнянні з 580-590 доларами за тонну FOB у перших числах грудня. Відповідно, приблизно на 10 доларів за тонну збільшили вартість плоского прокату турецькі виробники. За словами трейдерів, закупівлі сталевої продукції в даний час здійснюють відразу кілька великих компаній, так що співвідношення між попитом і пропозицією змінилося на користь постачальників.
Аналогічні настрої з'явилися і в країнах Східної Азії. Китайські компанії знову підняли внутрішні котирування на гарячий прокат, а при експорті ціни на дану продукцію зросли від 600-610 до 605-630 доларів за тонну FOB. Тайванські гарячекатані рулони взагалі вийшли на рівень близько 640 доларів за тонну FOB. Правда, як і раніше низькі ціни, часто менше 600 доларів за тонну FOB, виставляють за свою продукцію металурги з Кореї і Японії, де ситуація на внутрішньому ринку більш складна, а надлишок пропозиції більш виражений.
Поки важко сказати, наскільки тривалим буде нинішній зростання. Реальне споживання сталевої продукції у багатьох країнах залишається відносно низьким. Тим не менш відсутність запасів у покупців змушує їх приймати нові пропозиції продавців.
 
Корабель ще не тоне
Минулий тиждень на світовому ринку залізної руди затьмарилася несподіваним інцидентом. Новітній супербалкер Vale Beijing, найбільше в світі судно для перевезення сухих вантажів, ухитрився пропороть днище прямо в порту Понта-де-Мадейра, через який здійснюється навантаження близько 100 млн. тонн бразильської руди на рік. Оскільки в трюмах Vale Beijing вже перебувало 384,3 тис. тонн руди, потерпілий крах гігант міг би стати серйозною перешкодою для судноплавства. Втім, вже на наступну добу судно вдалося відбуксирувати на рейд, після чого водолази зайнялися закладенням пробоїни. Порт благополучно продовжив роботу.
Бразильська компанія Vale, яка планує побудувати флот з 35 таких гігантських суден для перевезення своєї руди в Китай і Європу (поки їх спущено на воду тільки 5), заявляє, що аварія ніяк не вплинула на її плани. Однак в останні місяці події на світовому ринку залізної руди розвиваються явно не на її користь.
У жовтні компанія із-за різкого падіння спотових цін на сировину була змушена переглянути механізм ціноутворення за квартальними контрактами і встановити котирування на середньому рівні за поточний (тобто четвертий) квартал замість минулого. При цьому представники Vale заявляли, що цей захід носить вимушений і одноразовий характер. Однак під тиском Baosteel, China Steel, Arcelor Mittal та інших великих клієнтів Vale довелося зберегти новий принцип ціноутворення до кінця поточного року.
Зараз компанія експортує руду з розрахунку 120-130 доларів за тонну FOB, що на 23% нижче спочатку встановлених квартальних цін. За підрахунками Vale, її втрати за рахунок цього здешевлення продукції складуть близько 1,5 млрд. доларів. У першому кварталі 2012 року Vale планує постачати руду по 140-150 доларів за тонну FOB.
Поки нинішні ціни на спотовому ринку не перешкоджають цьому. Після різких стрибків в останні місяці на ринку сталася деяка стабілізація. Вартість 63,5%-ного індійського концентрату при постачанні в Китай становить близько 145-147 доларів за тонну CFR при відносно слабкому попиті. Втім, котирування на сталеву продукцію в регіоні потроху зростають, так що постачальники дивляться в майбутнє з оптимізмом.
 
Віталій ШИМКОВИЧ,
www.ukrrudprom.ua