Ціни на прокат в Європейському Союзі продовжують падати

Лис 10, 2019 Новини

В європейській економіці вже який місяць поспіль не проглядається рішуче ніяких змін на краще. За даними Eurostat, в першому кварталі 2013 року спад ВВП всього Євросоюзу склав 0,7% порівняно з аналогічним періодом річної давності, а в країнах єврозони – 1,1%. Рівень безробіття в єврозоні досяг у квітні 2013 року 12,2%, а в цілому по ЄС – 11,0%. Рік тому ці показники знаходились відповідно на позначці 11,2 і 10,3%.
Тепер вже практично ніхто не сподівається на поліпшення ситуації в найближчі кілька місяців. Найбільш оптимістичні прогнози обіцяють «вихід в нуль» на початку 2014 року. Поки що ж спад, значною мірою викликаний діями урядів щодо скорочення бюджетних витрат, триває в будівництві, промисловості та на споживчому ринку. За оцінками міжнародного рейтингового агентства Moody's, у цьому році реальне споживання сталі скоротиться на 2-4% порівняно з попереднім.
Природно, що на регіональному ринку стали панують песимістичні очікування. Ні кінцеві споживачі, ні дистриб'ютори не створюють значних запасів прокату і воліють купувати його мінімальними партіями для задоволення поточних потреб. Великі покупці, наприклад, виробники труб вимагають для себе великих знижок.
В кінці травня – початку червня падіння котирувань на європейському ринку плоского прокату знову прискорилося. Дестабілізуючу роль в черговий раз зіграв найбільший італійський меткомбінат Ilva, конфлікт навколо якого не припиняється вже майже рік. Суд у місті Таранто, де розташоване це підприємство, уличенное в минулому році у високому рівні забруднення навколишнього середовища, своїм черговим вердиктом заявив про конфіскацію Ilva та інших активів на суму 8,1 млрд. євро, що належать власнику комбінату – компанії Riva Group. Одночасно були зняті заборони на функціонування «брудних» цехів комбінату та продажу виробленої в минулому році сталевої продукції, на яку у грудні був накладений арешт.
Правда, виявилося, що за останні місяці традиційні покупці прокату Ilva переорієнтувалися на інших постачальників, в основному, зарубіжних. В результаті продукція комбінату, що не знаходить собі збуту всередині країни, у все більших обсягах направляється на експорт. Внаслідок цього вартість гарячого прокату в Італії впала до 415-430 євро за т EXW, а для іноземних покупців ціни можуть становити 410 євро за т FOB/FOT і менше.
З-за слабкого попиту і конкуренції з боку Ilva інші виробники плоского прокату в Європі були змушені знизити котирування на 15-40 євро за т у порівнянні з серединою травня. Зокрема, центральноєвропейські підприємства зменшили ціни на гарячекатані рулони до 410-430 євро за т EXW. У Німеччині та країнах Бенілюксу ця продукція може перевищувати 450 євро за т EXW, але такі ціни часто є номінальними. Більшість покупців вважають, що плоский прокат ще буде дешевшати. Не виключено, що для гарячекатаних рулонів крайня точка спаду складе менше 400 євро за т EXW.
Європейський ринок довгомірного прокату виглядає більш стійким. Більшість міні-заводів влаштували собі в цьому році більш тривалі літні «канікули», ніж зазвичай. Багато з них не збираються відновлювати виплавку сталі до середини серпня. Середній рівень цін на арматуру в країнах регіону в першій декаді червня становив близько 450 євро за т EXW, правда, аналітики вважають, що в другій половині місяця котирування можуть знизитися через здешевлення металобрухту, який зараз знаходиться в ЄС на найнижчому рівні майже за три роки.
Принаймні, експортні котирування на європейську арматуру опустилися до 440-450 євро за т EXW, втративши близько 10 євро за т за останні два тижні. Причому, внаслідок наближається Рамадану (9 липня – 7 серпня) Алжир, найбільший покупець європейського довгомірного прокату, навряд чи буде проявляти активність в найближчі місяць-півтора.
Як заявив президент регіональної металургійної асоціації Eurofer і генеральний директор австрійської компанії Voestalpine Вольфганг Едер, основною причиною кризи в регіональній сталеливарної галузі є надлишок потужностей. На думку Едера, для відновлення балансу необхідно закрити підприємства сукупною продуктивністю 30-40 млн. т в рік. Проте в осяжному майбутньому це, швидше за все, нереально. Уряди європейських країн виступають різко проти закриття металургійних заводів, так як будь-яка така операція веде до втрати сотень (якщо не тисяч) робочих міс.
 
Віктор Тарнавський,
Rusmet.ru