Протягом останніх трьох місяців внутрішні ціни на сталеву продукцію в Китаї повільно знижуються. За цей час котирування опустилися практично на рівень дворічної давності. В середині червня ринок почав демонструвати ознаки стабілізації, проте надалі ця тенденція не отримала розвитку. Провідні металургійні компанії країни дружно знизили котирування на липневий прокат, визнавши, що спад ще не завершився.
При цьому, всі фахівці дружно вказують на надлишок пропозиції і недостатній попит як на основні причини здешевлення сталевої продукції в країні. Хоча обсяг виплавки сталі в Китаї за перші п'ять місяців поточного року перевищив показники річної давності лише на 2,2%, ринок не в змозі «переварити» навіть таку кількість продукції. Дистрибуторські компанії підтримують складські запаси прокату на мінімальному рівні, попит на китайські товари з боку західних країна не збільшується, а внутрішнє споживання не зростає за обмежувальною фінансової політики, яку до останнього часу проводили влади країни.
Щоправда, в червні китайські ЗМІ неодноразово повідомляли про те, що уряд, заклопотаний зниженням темпів економічного зростання до мінімального показника з першого кварталу 2009 року, має намір все ж таки прийняти заходи щодо його стимулювання. Однак очевидно, що обсяг державних капіталовкладень у реальний сектор економіки буде в рази нижче, ніж ті 4 трлн. юанів ($586 млрд за курсом на той час), які були інвестовані в 2009-2010 роках. Поки офіційно не затверджено жодної програми, хоча вже заявлялося про намір виділити кошти, наприклад, на виробництво економічних автомобілів і енергозберігаючої побутової техніки. Навіть оптимісти не очікують жодних зрушень на цьому напрямку до осені.
Тим не менш, китайські виробники стали не поспішають скорочувати випуск. За даними національної металургійної асоціації CISA, у другій декаді червня в країні щодня виплавлялося, в середньому, 1,97 млн. т сталі, всього на 3,8% менше рекордного показника початку травня. За даними CISA, зменшили завантаження потужностей тільки, в основному, невеликі підприємства, тоді як найбільші металургійні корпорації не знижують обсяги виробництва, щоб одержувати економію на масштабах. Як заявляє керівництво асоціації, за останні 12 місяців витрати металургів на сировину скоротилися в середньому на 200 юанів за т, тоді як ціни впали на 500 юанів т. Деякі компанії знаходяться на межі нульової рентабельності, а ряд виробників несуть збитки, які, втім, ще не настільки великі, щоб привести до виведення з експлуатації надлишкових потужностей.
За прогнозом CISA, в цьому році в Китаї буде виплавлено близько 700 млн. т сталі проти 683 млн. т в минулому, хоча поки що галузь видає зараз понад 715 млн. т в річному еквіваленті. Сукупні потужності китайського металургійного сектора оцінюються, тим часом, приблизно 865 млн. т в рік. Тільки за перше півріччя поточного року були введені в дію виробничі лінії більш ніж на 15 млн. т в рік.
Втім, більшість китайських металургів вважають, що спад вже близький до свого завершення, треба тільки трошки потерпіти. Як очікується, вже в поточному кварталі почне збільшуватися попит на конструкційну сталь, а восени можна буде розраховувати на збільшення обсягів споживання плоского прокату. Основні надії в плані попиту покладаються на вересень-жовтень, а зростання котирувань, за оцінками представників сталеливарних компаній, стартує вже в кінці липня або на початку серпня.
Правда, тут трохи насторожує те, що очікування осіннього підвищення попиту і цін виникають у китайських металургів кожен рік, проте вони не завжди виправдовуються. За останні п'ять років підйом на рубежі третього-четвертого кварталів спостерігався тільки у 2007 році, та у 2010-тому після стрибка в першій половині вересня наступила стагнація. У 2008-му, 2009-му і 2011 роках котирування в цей період знижувалися.
Втім, зараз у Китаї оптимістично налаштовані не тільки металурги, але й економісти, пророкує мінімальні темпи зростання ВВП у третьому кварталі поточного року і поступове їх збільшення, починаючи з четвертого. За даними Народного банку Китаю, обсяг кредитних ресурсів, що надходять у реальний сектор економіки, у першій половині 2012 року зріс більш ніж на 11% порівняно з аналогічним періодом річної давності. Тим не менш, поки фахівці не прогнозують на найближчі кілька тижнів істотного підвищення цін. Більше того, вони навіть не можуть визначити, коли ж ринок, нарешті, досягне «дна».
 
Віктор Тарнавський,
Rusmet.ru