Дефіцит брухту чорних металів в Україні до 2015 року може перевищити 1 млн т

Лис 8, 2019 Новини

У зв'язку з цим за скасування мит на імпорт брухту можуть виступити вже й самі ломопереработчики.
За даними центру "Укрпромзовнішекспертиза" (УПВЭ), в 2012 році сумарний збір брухту чорних металів в Україні склав близько 6 млн. тонн, що є найменшим об'ємом за останні 15 років. Так сталося, по-перше, з-за низьких закупівельних цін внутрішнього ринку і, по-друге, із-за незадовільної платіжної дисципліни споживачів. “Так, середньорічна закупівельна вартість в минулому році скоротилася майже на 53 доларів за тонну і склала 318 доларів за тонну. В нашій країні дуже високий ринковий вага фізичних осіб у заготівлі брухту, і закупівельні котирування є ключовим фактором активності брухтоздавачів, — каже голова відділу маркетингу УПВЭ Юрій Добровольський. — Що ж стосується низької дисципліни платежів, то з-за неї у постачальників лому виник хронічний дефіцит оборотних коштів".
Матеріал у минулому році продовжували вивозити за кордон, в основному до Туреччини (на неї довелося 93,8% всієї експортної виручки), а також у Росію, Румунію, Угорщину, Грецію та інші країни. Всього у 2012 році було експортовано 367 тис. тонн. Ломопереработчики скаржаться, що це найгірший результат за всі роки незалежності України — поставки брухту чорних металів впали більш ніж у два рази (з 801,8 тис. тонн у 2011-му), до того ж постачання переважно виконувалися за контрактами 2011 року. Юрій Добровольський пов'язує експортний обвал з йдуть переорієнтацією ринку на внутрішні продажу, у т. ч. за рахунок квотування експорту, а також вказує на практично повне згортання експорту металобрухту з листопада 2012 року. Як відомо, постановою №388 від 3 травня 2012 року Кабмін встановив квоту експорту брухту на 2012 рік на рівні не більше 900 тис. тонн. “Довго не затверджувався механізм розподілу квоти, і ринок опинився в підвішеному стані до самого кінця року. А крім квотування, діє вивізне мито в 13,5 євро за тонну, не кажучи вже про те, що заготівельники повинні реєструвати свої експортні контракти в Мінекономрозвитку (МЕРТ) і отримувати дозвіл Мінекології", — так пояснив експерт причини неповного використання квоти.
Президент брухтовий асоціації "УАВтормет" Василь Гуреєв поскаржився на серйозне погіршення умов для багатьох операторів ринку через непослідовних і некомпетентних дій керівництва МЕРТ, а також на відсутність реакції на неодноразові звернення його асоціації до президента і прем'єра. “Це стосується не тільки плутанини з квотами, але і ліцензування експорту, з яким МЕРТ тягне місяцями. І якщо ті, хто одержав нові ліцензії, ще можуть це нормально пережити, то для тих, у кого термін ліцензії закінчився, це означає закриття чи роботу поза законом. Тому рентабельність ломопереработчиков зменшилася до 1-3%, тоді як у докризовий період з 2005 до 2007 року вона сягала 20-30%" — обурюється керівник профільної асоціації.
В кінці минулого року металлоломное лобі все ж завдало свій контрудар, провівши через Верховну Раду 5%-ве мито на імпорт брухту відповідно до Закону №5476 "Про внесення змін у Закон "Про митний тариф", прийнятим 6 листопада 2012 (набрав чинності з 1 січня 2013 року). Але вже в лютому металурги зробили черговий хід: народний депутат Дмитро Шпенов (ПР) подав законопроект №2355 про скасування ввізного мита шляхом змін у Митний тариф. Депутат сказав у коментарі "Укррудпром", що в країні і без того дефіцит брухту, з-за чого внутрішні його поставки у 2012-му так і не дотягли навіть до 5 млн. тонн, впавши відразу на 26%. Парламентарій зазначив на збитковість випуску сталевих напівфабрикатів в 2012 році і невиправданість у зв'язку з цим додаткових витрат на сплату мит. До того ж ефект від їх збереження мінімальний, оскільки лом в основному ввозиться з країн СНД за імпортною ставкою 0% відповідно до режиму вільної торгівлі.
У 2012 році українські металурги імпортували 116 тис. тонн сталевого брухту (на 8% менше, ніж у 2011-му). Матеріал в основному закуповувався в Казахстані (42,8 млн. доларів; 67,1% всіх витрат на імпорт), Туреччини (17,6%), РФ (7,9%). Минулорічне скорочення імпорту аналітики пов'язують не зі зниженням потреби (яка не була задоволена), а з падінням виплавки сталі на 6,6%, до 32,4 млн. тонн. На нинішній рік, за прогнозом об'єднання "Металургпром", балансова потреба галузі в брухті зросте до 6,7 млн. тонн. У той же час заготівля матеріалу всередині країни продовжить падати і складе приблизно 5,7 млн. тонн. На думку економіста Руслана Павленка, дефіцит брухту на національному ринку в 2013 році може досягти 1 млн. тонн. Таким чином, при пожвавленні попиту на металопродукцію сталевари будуть нарощувати закупівлі імпортного брухту.
Незважаючи на це "УАВтормет" тепер теж підтримує скасування ввізного мита — про це повідомив представник асоціації Олег Пашкевич. На думку Руслана Павленка, це може бути ходом, спрямованим на паралельне ослаблення також і експортних обмежень. І металурги, і ломовиками визнають, що база брухтозаготівлі в Україні звужується. Зокрема, УПВЭ очікує гарантованого дефіциту внутрішніх поставок в 1,1 млн. тонн вже в 2015 році, а до 2020 дефіцит може зрости ще в три рази і досягти 3,4 млн. тонн. Юрій Добровольський оцінює сукупне споживання металобрухту до кінця десятиліття приблизно в 9 млн. тонн. Так чи інакше, перспектива значного подорожчання брухту в країні виглядає неминучою.
"УАВтормет" вказує на системні причини скорочення заготівельної бази, зокрема, на вичерпання запасів легкодоступного брухту і активний перехід на безперервне розливання сталі, що істотно зменшило кількість т. зв. оборотного брухту на метзаводах. Не варто забувати і про розвиток електрометалургії, що вимагає набагато більше брухту. "Одна тільки "Дніпросталь" чого вартий. Правда, на ринку є спеціальна компенсація через зменшення мартенівського і збільшення конвертерного виробництва, при якому питома витрата брухту менше, ніж в мартенах. До того ж, навіть при нестачі брухту метпідприємство може купити його, якщо не буде відчувати проблем зі збутом — але сьогодні ці проблеми є майже у всіх металургів", — прокоментував ситуацію Василь Гуреєв. Також, на думку Юрія Добровольського, послабити дефіцит брухту можна завдяки великим інфраструктурним проектам, адже нині в заміні потребує значна частина залізничних шляхів і майже вся комунальна інфраструктура.
УкрРудПром