Фінансова криза на Кіпрі і, особливо, заходи, запропоновані для його вирішення, різко погіршили настрої та очікування інвесторів по всьому регіонів. Побоювання з-за можливого повторення фактичної конфіскації частини великих вкладів в інших проблемних європейських банках викликали відтік депозитів з фінансових установ. Як побоюються фахівці, багато банків, особливо, відчувають себе не дуже впевнено, будуть всіляко уникати ризиків і з-за цього зменшать до мінімуму обсяги кредитування. Внаслідок цього спад в реальному секторі європейської економіки може ще погіршитися.
Між тим, Європейська комісія у своєму черговому звіті, опублікованому 10 квітня, попередила про посилення економічних проблем в Італії, Іспанії та Франції. Дві перші країни відчувають труднощі з-за зростаючого рівня державного боргу, а французька промисловість в останні роки катастрофічно втрачає позиції на європейському ринку з-за високої вартості робочої сили, податків і бюрократії. Крім того, на межі фінансової кризи знаходиться Словенія, де в ряді банків до небезпечного рівня зросли показники неповернених кредитів. Нікуди не поділися і колишні проблеми Кіпру, Греції, Португалії та Ірландії. Таким чином, з 17 країн єврозони 8 віднесені Європейською комісією до проблемних.
У регіоні триває зниження життєвого рівня населення. У лютому безробіття в цілому по ЄС склав 10,9%, а в єврозоні – 12,0%. За рік до цього дані показники знаходилися на рівні 10,2 і 10,9% відповідно. Роздрібні продажі в лютому 2013 року знизилися на 0,3% порівняно з попереднім місяцем і на 1,4% порівняно з рівнем річної давності. Причому, навіть у Німеччині, яка виглядає найбільш здоровою порівняно з іншими країнами Євросоюзу, ось уже 12 місяців спостерігається безперервний спад у будівельній галузі. Причому, скорочення обсягів житлового будівництва в останній час прискорюється.
З цієї причини європейським виробникам довгомірного прокату нічого не вдалося витягти з березневого подорожчання металобрухту. Більш того, попит в останні кілька тижнів, і без того низький, ще й ослаб внаслідок несприятливих погодних умов – спочатку холодів, а потім змінили їх проливних дощів і підтоплень.
Навіть у Німеччині та Польщі, де споживання конструкційної сталі відносно вище, ніж в інших країнах регіону, вартість арматури в першій декаді квітня не перевищувала 470-490 євро за т CPT. В Італії, де будівельна галузь майже паралізована, мінімальний рівень цін міг становити 450-460 євро за т CPT.
В період низького курсу євро по відношенню до долара, що тривав з середини березня по початок квітня, європейські металургійні компанії намагалися наростити експорт довгомірного прокату, пропонуючи арматуру в Північну Африку за 465-475 євро за т FOB. Але алжирські компанії, що є найбільшими покупцями південноєвропеоїдної конструкційної сталі, не проявили особливої активності. Так що, коли долар знову подешевшав до $1,30 за євро, металургам довелося опустити котирування на рівень 460-465 євро за т FOB.
На ринку плоского прокату істотних змін в останні два-три тижні не відбувалося. Традиційного весняного підйому ділової активності в Європі в цьому році не спостерігається. Тепер металургійні компанії очікують розширення попиту не раніше літа. Правда, споживачі і дистриб'ютори, закуповуючи сталеву продукцію дрібними партіями з мінімальними термінами доставки, тим самим чинять деяку підтримку місцевим виробникам.
Імпортний плоский прокат на європейському ринку в даний час неконкурентоспроможний. Так, російські, китайські, індійські і турецькі компанії пропонують гарячекатані рулони в країни Західної Європи за 470-490 євро за т CFR, що не викликає інтересу у покупців. Нинішній рівень цін на гарячий прокат в Євросоюзі становить близько 460-480 євро за т EXW. Хоча деякі компанії офіційно вказують ціни вище 500 євро за т EXW, при укладенні реальних угод практично завжди надаються значні дисконти.
Практично всі фахівці оцінюють перспективи європейського ринку стали вельми песимістично. Ціни найближчим часом, можливо, й не впадуть, але їх підвищення виглядає малоймовірним. Попит, очевидно, залишиться такою ж слабкою. Крім того, 9 квітня Конституційний Суд Італії оголосив відповідним конституції прийняте наприкінці минулого року постанову парламенту, разрешали роботу меткомбінату Ilva, поки там буде реалізовуватися програма модернізації та підвищення екологічної безпеки. Це рішення скасовувало прийнятий раніше вердикт місцевого суду, який постановив припинити роботу Ilva – найбільшого металургійного підприємства Західної Європи, що дає роботу майже 20 тис. осіб у южноитальянском місті Таранто.
Тепер керівництво Ilva збирається відновити контроль над 1,7 млн. т сталевої продукції (в основному, плоского прокату), на яку раніше було накладено арешт. При цьому, поява навіть частини цієї продукції на депресивному італійському ринку може обвалити ціни.
Не дивно, що виробництво сталі в Європі продовжує скорочуватися. Російська група «Євраз» на початку квітня припинила виплавку сталі на своєму підприємстві в Чехії, так як із-за спаду в чеській промисловості впав попит на готову продукцію комплексу – толстолістовую сталь, а на підприємстві виникло затоварювання напівфабрикатами.
Індійська група Tata Steel, за відомостями ЗМІ, збирається виставити на продаж частину своїх потужностей у Великобританії, де компанія має три великих комбінату сукупною потужністю 10,6 млн. т в рік. У лютому 2011 року Tata Steel вже продала сталеплавильний завод Teesside таїландської компанії SSI, але на цей раз, на думку фахівців, знайти покупця на інші британські активи буде набагато складніше. У переважної більшості інвесторів європейська металургійна галузь не викликає ні найменшого інтересу.
Віктор Тарнавський,
Rusmet.ru
