Електрометалургійні підприємства України, що входять до складу вертикально інтегрованих компаній, не змогли уникнути негативного впливу глобальної кризи

Лис 8, 2019 Новини

Орієнтація на випуск продукції більш високого переділу не дозволяє їм забезпечити належну завантаження потужностей.
Так, Нижньодніпровський трубопрокатний завод, на базі якого з лютого заробив ЕСПК Дніпросталь, за 6 місяців скоротив виплавку на 11,8% до аналогічного періоду 2011 року, до 253 тис. тонн. Незважаючи на це, сам НДТЗ збільшив випуск трубної продукції на 6,9%, до 216,5 тис. тонн. Також наростили виробництво труб інші підприємства корпорації " Інтерпайп – Новомосковський трубний завод на 12,7%, до 121,5 тис. тонн і нікопольський Інтерпайп Ніко Тьюб на 13,5%, до 214,7 тис. тонн.
Це означає, що раніше анонсовані плани Інтерпайпу по виходу на 90% забезпечення трубного виробництва заготівлею власного лиття переглянуті. Ймовірно, зараз закупівля штрипса у сторонніх виробників для НДТЗ та інших заводів корпорації – більш вигідне економічне рішення. Питання лише в тому, як будуть окупатися інвестиції в будівництво I черги Дніпросталі з річною потужністю 1,3 млн тонн. Як відомо, вони склали близько 610 млн дол. Це були позикові кошти, і їх ще належить повернути кредиторам.
Краматорське об'єднання Енергомашспецсталь, що входять в держконцерн "Росатом", в поточному році оголосило про намір наростити виручку від реалізації на 10,3% до попереднього періоду, до 5,7 млрд руб. При цьому планується на 49% збільшити продажі заготовки для обладнання атомних електростанцій, до 740,1 млн руб. та заготовки для обладнання теплових електростанцій на 42%, до 880,9 млн руб.
Незважаючи на це, ЕСПЦ Енергомашспецсталі у січні-червні скоротив сталеву виплавку на 10% до аналогічного періоду, до 54 тис. тонн. Звідси випливає, що виконувати анонсовані плани підприємство має намір за рахунок підвищення відпускних цін на готову продукцію, а не шляхом збільшення товарних обсягів виробництва.
За підсумками 2011 року частка сталевої заготовки та іншої металургійної продукції в загальному обсязі продажів ЕМСС склала 24,64%. Всього було реалізовано 25,5 тис. тонн у вигляді сталевих напівфабрикатів, або 42,5% від всієї виплавки. Але вже на поточний рік краматорське об'єднання оголосило про переорієнтацію збуту на вироби з високим ступенем механічної обробки: поковки і виливки для енергетичного і важкого машинобудування. Очевидно, цим пояснюється скорочення виплавки в січні-червні.
Середня ціна реалізації заготовки з нержавіючої легованої сталі у ЕМСС в 2011 склала 13 348 грн./тонн, а за машинобудівної продукції (елементів зубчастих приводів, механічних передач, підшипників) – 17 734 грн./тонн. Тобто для підвищення прибутковості підприємства це набагато більш вигідне рішення. При цьому вже в 2011 із 4 наявних електросталеплавильних печей ЕМСС постійно перебували в роботі тільки 2: ДСП-50 ДСП-100, ще одна ДСП-100 і ДСП-12 були в резерві.
Між тим на поточний рік підприємство запланувало введення в експлуатацію нової печі ДСП-70, в рамках програми модернізації. Номінальна потужність ЕСПЦ після цього досягне 500 тис. тонн стали в рік. В такому випадку друга ДСП-100 також буде виведена в резерв, тому що забезпечити відповідну завантаження сталеплавильних агрегатів за рахунок замовлень на продукцію машинобудування не представляється можливим.
Основними ринками збуту ЕМСС є Україна – 35% від обсягу реалізації за 2011, Росія – 34%, Німеччина – 10%. При цьому навіть в РФ зараз припинена реалізація нових проектів в енергетиці, підприємства енергомаш виконують замовлення на виготовлення обладнання для діючих електростанцій в рамках сервісного обслуговування. А саме на них і орієнтується у своїй роботі ЕМСС.
Світовий ринок легованої сталі в 2012 році також характеризується негативними тенденціями, але краматорське об'єднання може їх частково нівелювати за рахунок впровадження нових технічних рішень. Так, у червні на ЕМСС завершилася модернізація установки вакуумування сталі під VOD-технологію. Це дозволило розпочати переплав високолегованих металлотходов без втрат хрому, скоротивши використання феросплавів.
ПРАТ "Азовелектросталь", що входить в холдинг "Азовмаш", також робить акцент на продукції з високою доданою вартістю. За підсумками 2011 року частка крупного вагонного литва в загальному обсязі його реалізації склала 40,71%, дрібного вагонного литва – 11,38%, вагонних візків і каркасів – 19,89%. На сталеві напівфабрикати безперервного лиття довелося 24,56% – 20,67 тис. тонн. У гривневому еквіваленті його частка була всього 3,19%.
При цьому треба враховувати, що якщо вартість металовиробів для транспортного машинобудування в поточному році зростає, то по сталевої заготівлі – падає. Так, за даними Державної митної служби України, у травні її середня експортна ціна була 575 дол./тонн проти 632 дол./тонн за той же період 2011.
Основні споживачі заготовки Азовелектросталі перебувають в Україні: ПРАТ " Лугцентрокуз ім.Монятовского, Лозівський ковальсько-механічний завод, Дніпровський меткомбінат ім.Дзержинського та ТОВ " Інтерпайп Україна. На експорт відвантаження здійснюються в ОАЕ через зареєстровану в Дюссельдорфі Mont Steel Gmbx.
Незважаючи на проблеми зі збутом на ключовому для Азовмаша російському ринку, які неодноразово виникали в I півріччі, Азовелектросталь також збільшила плавильні потужності. Нова ДСП-10 була запущена в експлуатацію в кінці червня. Раніше маріупольське підприємство могло давати 450 тис. тонн заготовки на рік.
Зате тепер електросталеплавильні печі в Маріуполі ризикують виявитися неповних з-за введення нових потужностей у Росії. Зокрема, Тихвинський вагонобудівний завод, один з основних споживачів продукції Азовелектросталі, в поточному році запускає власний комплекс з випуску лиття, що забезпечує виробництво 1-1,1 тис. вагонів на місяць.
Помітно збільшити випуск вагонного литва має намір і чебоксарский Промтрактор-Промлит. Крім того, ВАТ Уралвагонзавод починає поставки лиття з Франції з заводу Sambre et Meuse. Помітною активністю на російському ринку вагонного литва відрізняється також китайська ТОВ Ружоуская компанія Тианруй.
З аналогічними проблемами зіштовхується і Кременчуцький сталеливарний завод, що випускає вагонне литво. Його частка в загальному обсязі українського виробництва безперервнолитої сталевої заготовки електрометалургійним способом оцінюється учасниками ринку в 7%.
Збільшити збутові можливості по заготівлі Азовелектросталь розраховує за допомогою розширення сортаменту. Так, в III кварталі планується почати випуск квадратної заготовки 125, 130 і 150 мм. Вартість проекту оцінюється в 34,6 млн грн.
Курахівська Електросталь стала винятком серед електрометалургійних підприємств, інтегрованих в холдинги. Дане підприємство збільшило виплавку на 26,2%, до 231 тис. тонн. Між тим афілійований з ним Донецький металопрокатний завод скоротив випуск прокату на 41,3%, до 27 тис. тонн.
Лише у квітні прокатний цех ДМПЗ відпрацював з завантаженням, що відповідає минулорічному рівню, видавши 8,08 тис. тонн прокату. Найбільш провальними виявилися травень і червень – 0,83 тис. і 2,45 тис. тонн відповідно. При цьому істотно зменшилося виробництво прокату за давальницькою схемою, яка активно використовувалася в 2009-2010 роках.
Таким чином, власник обох підприємств, екс-депутат Донецької облради Ігор Андрєєв вирішив компенсувати падіння завантаження прокатних потужностей за рахунок нарощування виробництва напівфабрикатної продукції.
 
Мінпром