Введення заборони на експорт брухту чорних металів може призвести до закриття казахстанських компаній у регіонах. Такі побоювання висловив президент республіканської галузевої асоціації вторинної металургії Володимир Лик, передає КазТАГ.
«Запровадження заборони спричинило за собою масове скорочення робочих місць. Особливо відчутно це в західних і південних регіонах країни, де рівень життя і без того низький. Заборона на експорт призвів до різкого зниження доходів тієї категорії населення, яка здає металобрухт, і це для них є єдиним джерелом доходу. За оцінками галузевих асоціацій, таких громадян налічується близько 17 тис. осіб, а з урахуванням їх сімей 45-60 тис. Це негативно може позначитися на соціальному спокою громадян в економічно менш розвинених регіонах», – підкреслив експерт.
Він пояснив, що бізнесмени втрачають напрацьований роками бізнес, несуть серйозні збитки. Нові майданчики на тлі нестабільності підприємці створювати не стануть, боячись втратити вкладені кошти. Отже, галузь буде звужуватися і далі.
«Більшість експортерів вже мають укладені договори на поставку брухту, по багатьом з них вже здійснена передоплата. Тому разові збитки від введення заборони на експорт можуть обчислюватися мільйонами доларів тільки у вигляді штрафів за недопоставлений брухт», – пояснив Володимир Лик.
Коментуючи безпосередньо сам заборону на експорт, Володимир Лик зазначив, що у Казахстану немає необхідності в подібних заходах.
«Вже стоїть проблема куди подіти харчову жесть, оцинковку? Так, цей метал приймає «Іспат-Кармет», але він не працює з малими обсягами і з підприємствами малого і середнього бізнесу. Раніше KPS Steel брав і ніяких претензій не висував. Зараз їм такий метал не потрібен. А що робити підприємствам? Їм нікуди продати цей вид металу», – підкреслив він.
Крім цього експерт нагадав, що з введенням заборони на експорт зменшились надходження до бюджету від митних і податкових відрахувань.
«До заборони російські компанії офіційно закуповували у казахстанських ломосборочных компаній чорний брухт за 32 тис. тенге за тонну. З цих грошей сплачувалися зарплати, пенсійні відрахування, поповнювався бюджет. Зараз росіяни нелегально скуповують казахстанський брухт за 28 тис. тенге, в обхід держбюджету нашої країни, який щомісяця з-за цього втрачає близько 200 млн тенге. І це без урахування ВПП, ІСН, соцвідрахувань. Потрібно розуміти, що ізоляція будь-якій галузі від зовнішніх ринків в умовах ринкової економіки означає її смерть або відхід в «тінь», – резюмував Володимир Лик.
Як повідомлялося, в кінці минулого року вийшла постанова уряду, згідно з яким відходи та брухт чорних металів були заборонені на вивезення з країни.
За даними агентства РК за статистикою, з розрахунку виробництва сталі, потреба металургійних підприємств Казахстану в брухті становить близько 1 млн. тонн на рік. У той же час загальний обсяг ломообразования в країні 4,5-5 млн тонн у рік, а на думку російських експертів 10 млн. тонн в рік.