Лом металу з кінця 2015 року введений урядом Росії до категорії стратегічно важливих продуктів, але його продовжують в необмеженому обсязі вивозити до Туреччини, в той же час вітчизняні металурги відчувають гострий дефіцит сировини.
Кореспондент АиФ.ги Віталій Колбасін з'ясував, чому збирачам брухту вигідніше відправляти його за кордон, як металурги борються за вітчизняне сировину і чому уряд не вводить обмежувальні заходи на вивезення металобрухту за кордон.
Головний інженер «Ростовського електрометалургійного заводу» (РЕМЗ) Валерій Москальов в цеху лиття говорить голосно, майже кричить: «Зараз працюють три лінії з п'яти, будівельний ринок «просів», тому замовлень на арматуру стало менше».
В останні роки печі зупиняли двічі. Болісний процес для механізмів і колективу. Професія металурга (зараз її називають оператор сталеливарних установок) в дефіциті, і зберегти кадри гостро необхідно. Відправляючи висококваліфікованого фахівця у вимушену відпустку, є ризик втратити його зовсім.
Валерій Москальов розповідає про дивовижну для нього ситуації: для будівництва міжнародного аеропорту в Ростовській області використовують металеві заготовки... з Туреччини. Хоча під боком свій виробник арматури, але вироби везуть на Дон по Чорному морю.
Вигідний берег Турецький
Ще одна проблема — це дефіцит брухту, який металурги використовують для лиття продукції. Це пов'язано з необмеженим вивезенням сировини в Туреччину. Для річкових портів Ростовської області відправка металобрухту за кордон — прибутковий бізнес. Експортувати металобрухт багатьом заготівельникам вигідніше, ніж продавати його поруч знаходиться заводу.
«За брухт завод дає хорошу ціну — це вигідніше, ніж вивезти його до Туреччини. З точки зору бізнесу, немає ніякої логіки в тому, що металобрухт вивозиться за кордон», — висловлює свою точку зору Валерій Москальов, роблячи висновок, що в цьому бізнесі використовують «сірі схеми».
Головний інженер додає, що керівництво РЕМЗ звернулося до Ради Безпеки з проханням регламентувати експорт брухту з Росії. Тобто скористатися постановою уряду РФ від 4 серпня 2015 № 786 і ввести обмеження експорту металобрухту.
«Але металургам не пішли назустріч, аргументувавши тим, що такий крок буде недемократичним та обмежить конкуренцію».
У підсумку картина така: лом везуть з Росії в Туреччину, а з Туреччини приходять в Росію зроблені з нашого брухту вироби.
Де критична точка?
Підприємець міста Шахти Сергій Забєлін бачить проблему в наступному: «Брухт вигідніше відправляти за кордон з однієї причини: закупник платить доларом, який за рік помітно зріс, до того ж завод неакуратно розраховується з постачальниками металобрухту».
За словами бізнесмена, до стрибка долара на даному ринку було все збалансовано, а тепер — беззаконня. Дефіцит металу залишається, так як його відправляють за кордон.
Ситуація, що склалася в РЕМЗ характерна для всієї металургійної галузі Росії, яка з-за спаду в будівельній галузі та стрибка долара переживає не кращі часи. Цінова конкуренція викликає підвищення ціни на брухт і кінцевий продукт.
«На ринку брухту конкуренція завжди існувала між металургійними заводами і портами, які скуповують брухт, а сьогодні з-за високого курсу долара експортерам вигідно постачати металобрухт за кордон, ніж продавати його на внутрішній ринок», — вважає експерт.
Продукція російських металургів не завжди затребувана на вітчизняних будівництвах.
Чому ж уряд РФ не поспішає захистити вітчизняні заводи?
«Незважаючи на входження Росії в зону вільної торгівлі СОТ, завдяки постанові уряду РФ протягом трьох місяців можна обмежити експорт брухту, але таке рішення може прийняти тільки сам уряд», — пояснює представник одного з найбільших на півдні країни закупівельників металобрухту Нонна Куликова.
У випадку регулювання процесу ціна на нього знизиться, і металобрухт піде в печі російських металургів, а не турецьких.
Однак влада не поспішає втілювати в життя федеральний документ. У бесіді з кореспондентом АиФ.ги експерт Нонна Куликова висловила своє бачення: за розуміння уряду РФ критична точка у вітчизняній металургії ще не настала...