Група «Метінвест» в публічному релізі про консолідованих фінансових результатах діяльності за 2014 рік, опублікованому 8 квітня нинішнього року, оголосила про те, що знаходиться в стані дефолту і починає три проекти щодо отримання згоди від своїх власників облігацій з термінами погашення в 2015, 2017 і 2018 роках. У той же день міжнародне рейтингове агентство Moody’s знизило довгострокові рейтинги низки українських компаній, в тому числі «Метінвесту», з рівня Caa1 до рівня Caa2. Прогноз по рейтингах «негативний». У 2015 році група повинна була виплатити кредиторам $1,3 млрд, з них $500 млн боргу за євробондами.
Залучення нових грошових ресурсів на зовнішніх боргових ринках для українських емітентів залишається дуже проблематичним, враховуючи переддефолтні суверенні рейтинги самої України. Однак компанія Ріната Ахметова і Вадима Новинського не зупиняє роботу над пролонгацією наявних боргових зобов'язань.
Forbes розбирався у перспективи реструктуризації та виходу компанії з кризи.
Пізно почали
Процес реструктуризації боргів «Метінвест» почав ще в минулому році. Компанії вдалося домовитися про перенесення на 2016 рік погашення залишку заборгованості в $90 млн по нотах (Seller Notes), випущених в 2009 році для оплати покупки американської United Coal. А також вона намагалася домовитися з власниками своїх єврооблігацій на суму $500 млн, про перенесення строків погашення з 2015 на 2017 рік.
Саме цей кредит виявився каталізатором того, що «Метінвест» змушений був оголосити стан дефолту. Група намагалася отримати додаткову згоду кредиторів за предэкспортному фінансування в відношенні часткової відстрочки березневих і квітневих платежів за основними сумами кредитів. Згоду було отримано від більшості кредиторів, але, на жаль, не у всіх. У зв'язку з цим компанія порушила строки виплат на суму $113 млн.
Найближчий рік ринок металопродукції буде як і раніше висококонкурентним і складним, ціна залишиться на низькому рівні. А якщо в Китаї відбудеться повномасштабний іпотечна криза, то є будівельна галузь перестане споживати метал, складна ситуація може затягнутися і на більш тривалий період.
«Ситуація ускладнюється тим, що через зруйнованої інфраструктури та продовжуваних бойових дій на Донбасі завантаження металургійних потужностей залишається зниженою. Але навіть в нинішніх умовах компанія здатна заробляти близько $1,5-1,7 млрд EBITDA в рік. При поточному борг $3,2 млрд ми отримуємо відношення загального боргу до EBITDA приблизно 2, що, в принципі, є прийнятним показником. Проблема полягає не стільки в здатності компанії генерувати достатній розмір прибутку, щоб обслуговувати та погашати борг, яка залишається відносно сильною, а в ситуативному розрив ліквідності, викликаний подіями на сході України, і в небажанні банківських кредиторів йти назустріч компанії», – пояснює ситуацію Роман Тополюк, аналітик Concorde Capital.
Чистий операційний грошовий потік групи в 2014 році склав $1,5 млрд. Це та сума, яку компанія може направляти на: а) виплату коштів кредиторам, б) інвестиції, в) виплату дивідендів. Тобто в 2015 році з цих зароблених грошей була необхідність виплатити $1,3 млрд кредиту, направити на інвестиції мінімум $450 млн, а все, що залишається, можна відправляти на дивіденди акціонерам. Але цих $1,4 млрд у будь-якому випадку на все не вистачить. Так і в 2015 році група навряд чи запрацює більше.
Роман Тополюк говорить, що навіть якщо б група заплатила в березні $113 млн за предэкспортному фінансування, строк погашення якого вже настав, то все одно зіткнулася б з труднощами щодо подальших виплат, і дефолт настав би за рештою боргами. У тому числі за $114 млн єврооблігацій з погашенням в 2015 році. «Зараз мова йде про те, щоб позичальник і кредитори домовилися спільними зусиллями виробили новий графік погашення боргу, з урахуванням зміни бізнес-середовища», – відзначає Роман Тополюк.
Якщо допускається дефолт, кредитори мають право застосовувати так зване «вимога прискорення виплати боргу». У самому крайньому випадку, якщо сторонам не вдалося домовитися про нових прийнятних умовах, це може відкрити дорогу до проведення банкрутства компанії. Для того щоб не було такої можливості протягом періоду до січня 2016 року, коли передбачається виробляти нову угоду з кредиторами, компанія і попросила публічних бондхолдеров зняти з себе можливість пред'явлення бондів з погашенням у 2015, 2017 і 2018 роках раніше терміну за крос-дефолту.
«Метінвест» санкціонував так званий стан stand-still до січня 2016 року. Протягом цього періоду пропонується виробити нову схему погашення боргу.
Шукаємо вихід
Ця практика широко використовується в світовому бізнесі, особливо тими компаніями, які працюють в сировинній галузі. Багато світові холдинги, опинившись у важкій ситуації, переходять до списання частини боргу, скорочення квартальних платежів, намагаються переформатувати виплати та обслуговування боргу під ті умови, в яких вони знаходяться.
На думку фінансового аналітика Івана Угляниці, «Метінвест» будує і будував свою структуру капіталу, виходячи з того, що ринок капіталу для компанії не закриється, і можна буде легко (або відносно легко) перепозичити, погасивши попередній борг. Однак ситуація змінилася. У минулому році і на початку поточного компанії стало складніше позичати на світовому ринку, а календар виплат залишився колишнім – коротко - і середньостроковим. Це спонукає шукати якийсь тактичний вихід в даній ситуації.
«Поки компанія, судячи з усього, вирішила розділити стейкхолдерів на групи і трактувати ці групи залежно від сили їх переговорної позиції. Частина зобов'язань можна без особливих втрат тактично проігнорувати і вести переговори з позиції сили. Тобто волюнтаристським рішенням просто не повертати фінансування і наполягати на реструктуризацію. Частина фондування вдалося реструктуризувати, а частина зобов'язань компанія погасила», – описує поточну ситуацію Угляниця.
Невдоволення кредиторів викликав той факт, що компанія виплатила дивіденди за 2014 рік. Але експерт пояснює цю ситуацію тим, що група СКМ і сателіти), по суті, не тільки забрала ці дивіденди компанії («Метінвесту»), але і повернула схоже за обсягом фондування в компанію, але у вигляді внутрішньогрупового кредиту – суми близько $400 млн.
«Фактично інвестор трансформував частина капіталу компанії і замістив акціонерний капітал кредитних, при цьому акціонерний капітал був витягнутий з самої компанії. В даній ситуації, я думаю, таке рішення (виплата дивідендів і заміщення частини капіталу фондуванням з тих же дивідендів) групи в цілому можна зрозуміти, і складно вважати грубим і дискримінаційним по відношенню до інших кредиторів», – вважає Угляниця. До речі, за останніми заявами компанії, акціонери вирішили утриматися від дивідендів у 2015 році.
Сьогодні Україна як держава-позичальник сама проводить складні переговори щодо реструктуризації кредитів. Тому дуже зацікавлена, щоб такі корпоративні позичальники, як «Метінвест», знайшли вихід, і домовилися зі своїми кредиторами. В іншому випадку піде банкрутство компанії і розпродаж майна по частинах. А це може спричинити за собою дуже неприємні і непередбачувані соціальні наслідки.