На початку травня Eurofer, європейська асоціація виробників сталі, опублікувала свій звіт за перший квартал 2013 року, констатувавши глибоко неблагополучне положення в регіональній металургійної галузі.
За оцінками фахівців Eurofer, в цей період реальний попит на сталеву продукцію у країнах Євросоюзу скоротилося на 5,7% порівняно з першим кварталом 2012 року. При цьому, найбільший спад відбувся в будівництві та автомобілебудуванні – галузях, на які припадає більше половини споживання сталі в Європі.
Eurofer передбачає поступове уповільнення спаду, який повинен змінитися дуже повільним і невпевненим зростанням в кінці поточного року, але незалежні експерти закликають ставитися до цих прогнозів з обережністю. На їхню думку, поки уряди європейських країн не відмовляться від політики жорсткої економії і обмеження державних витрат, ніяких змін на краще в економіці регіону не відбудеться. Хоча Європейський центральний банк на початку травня знизив облікову ставку до мінімальних 0,5%, ця чисто монетарна захід, судячи з усього, матиме ефект тільки в Німеччині, яка все далі відривається від своїх побратимів по Євросоюзу. У менш благополучних країнах регіону банки, очевидно, будуть як і раніше обмежувати фінансування реального сектора, особливо невеликих компаній з-за ризикованості кредитних операцій. Та й попит на позикові кошти в умовах подальшого звуження споживчого ринку, судячи з усього, залишиться незначним.
Як відзначають фахівці, європейські промисловці просто втратили віру в майбутнє. Тому вони відмовляються від нових інвестиційних проектів і орієнтовані в даний час тільки на виживання. Сталеву продукцію вони набувають переважно дрібними партіями і виключно під поточні потреби. Аналогічну політику змушені проводити і дистриб'ютори. У першому кварталі вони продовжували скорочувати складські запаси, внаслідок чого видиме споживання прокату в ЄС скоротилося на 7% порівняно з аналогічним періодом попереднього року.
Європейські компанії в січні-березні намагалися шукати нові ринки збуту за кордоном, але в цілому обсяг експорту за межі ЄС зріс лише на 4%. У той же час, значно збільшився імпорт, насамперед, за рахунок поставок плоского прокату в Італію. З-за цього попит на продукцію європейських компаній на внутрішньому ринку в першому кварталі 2013 року виявився на 9% нижче, ніж рік тому.
Середній рівень завантаження потужностей в регіональній металургійної промисловості впав до менш 70% та не забезпечує прибуткової роботи більшості підприємств. З-за цього ряд компаній зменшили випуск сталевої продукції. Європейське металургійне лобі звернулися до національних урядів та Європейської комісії з проханням про допомогу. Однак без широкомасштабних протекціоністських заходів, малоймовірних у нинішній ситуації, їм важко розраховувати на кардинальне поліпшення ситуації.
Всі негативні процеси, що спостерігалися на європейському ринку сталі в першому кварталі, продовжували розвиватися і в квітні. В кінці минулого місяця і на початку травня котирування на сталеву продукцію в регіоні знову пішли вниз. Єдиним винятком з цього правила став раптовий стрибок цін на довгомірний прокат в Італії, викликана пробудженням інтересу до закупівель продукції з боку місцевих споживачів. Однак цей підйом може виявитися короткочасним, тому ціни на арматуру, що досягли до початку другої декади травня позначки 450-460 євро за т EXW проти 435-450 євро за т у квітні, можуть незабаром повернутися на колишній рівень.
Як відзначають фахівці, в цьому році активність у європейської будівельної галузі буде вкрай низькою, особливо в секторах інфраструктурного та великого промислового і комерційного будівництва. Попит на прокат в цій галузі за підсумками поточного року, як очікується, скоротиться – в шостий раз поспіль.
У той же час, базові ціни на оцинковану сталь в тій же Італії на початку травня впали до 505-520 євро за т EXW проти 530-540 євро за т протягом більшої частини квітня. Гарячекатані рулони виявилися більш стійкими, подешевшавши за останні два-три тижні не більше ніж на 5-15 євро за т, зате по всій Європі. Ця продукція в даний час знаходиться в інтервалі від 435-445 євро за т EXW в Італії до 460-480 євро за т EXW в країнах Центральної Європи.
Як продовжують сподіватися європейські металурги, рано чи пізно ціни намацають дно, і спад припиниться. Але для відновлення зростання поки що немає умов.
 
Віктор Тарнавський,
Rusmet.ru