Казахстанська металургія, багато років є великим гравцем на глобальному ринку, демонструє досить сталий розвиток. За масштабами виробництва в системі міжнародної торгівлі металом Казахстан займає одне з провідних місць. Про перспективи розвитку галузі, пов'язані з нею питання та їх вирішення розповідає президент Республіканської галузевої асоціації вторинної металургії Володимир Лик.
– Розкажіть, з чого все починалося. Як розвивалась галузь? Як позначилося на ній здобуття незалежності державою?
– Починалося все в кінці 90-х років. Треба відзначити, що в радянський час працювало лише два спеціалізованих державних підприємства – «Казвторчермет» і «Казвторцветмет», і всі промислові, будівельні, сільськогосподарські підприємства мали жорсткий план по здачі металобрухту тільки на ці підприємства, регулювалося це галузевими міністерствами.
Набуття країною незалежності додало новий імпульс металургійної галузі, відкривши недоступні раніше можливості. Організаційна структура зазнала значні перетворення. З'являлися приватні компанії, які стали вливатися в цей бізнес. Один з основних позитивних моментів – стали відкриватися інвестиційні шлюзи в металургійну галузь. І хоча в подальшому велика кількість приватних підприємств дещо збентежило загальну обстановку на ринку брухту країни, вони зіграли свою роль у становленні нинішньої ситуації.
При переході від планової до ринкової економіки знизилася керованість галузевого сектору по збору та переробці металобрухту, з'явилося безліч і незаконно працюють спеціалізованих підприємств. Сталася втрата контролю над галуззю з боку держави, знизилася керованість даного сектора, почався варварський збір брухту, крадіжки, несплата податків і т. д.
Тоді було прийнято рішення, яке, як з'ясувалося потім, було дуже неефективним. Було запроваджено заборону на експорт металу, що зробило роботу легально працюючих підприємств нерентабельною. При цьому різко збільшилася тіньова складова галузі. За розрахунками економістів, бюджетні втрати становили на той період 20 млн. доларів, а у валютній прибутку державою недоотримано понад 50 млн.
Всі, в тому числі і представники бізнесу, розуміли, що треба щось міняти. Тоді група підприємців об'єдналася в комітет підприємств вторинної металургії при алматинської Асоціації підприємців. Ми почали звертатися в різні держорганізації з пропозиціями щодо регулювання галузі. І нас, ініціативну групу в складі директорів 12 підприємств, запросив до себе Зейнулла Какимжанов, який в той час був міністром держдоходів. З його подачі в найкоротші терміни і була створена наша асоціація. Спільно з Мингосдоходов і Міненерго протягом семи місяців ми розробили програму розвитку ринку кольорових і чорних металів, а вже 13 березня 2000 року набула чинності Постанова уряду №383, затверджує механізми її реалізації.
По суті, відбулася легалізація галузі. Результат виявився приголомшливим – від 122 підприємств, охоплених моніторингом в рамках програми, до бюджету республіки у вигляді податків надійшло 47 млн. доларів, і це тільки за 2000 рік.
З подальшим зміцненням суверенітету розвивалася й наша галузь. Налагоджувалися нові зв'язки, з'являлися нові ринки збуту. Продукція вийшла на зарубіжні ринки. Наші сплави купували підприємства з Китаю і такі заводи, як «Тойота» і «Хонда».
З часом зміцнів і внутрішній попит. Сьогодні нашою продукцією, а саме металлошихтой, користуються великі вітчизняні металургійні компанії – «Арселорміттал Теміртау», Casting, а також російські сталеплавильні комбінати. Так почалося становлення нашої асоціації і розвиток галузі в Казахстані.
Хочеться зазначити особливу значимість вторинної металургії для країни. Ринок лому – це важлива підгалузь вітчизняної металургії, адже чим активніше і якісніше ми будемо переробляти вторинні ресурси, тим більш економно буде витрачатися природна сировина. Є і ще один аспект – екологічний. По суті, ми реанімуємо той метал, який пішов у відходи, не даємо йому іржавіти, окислюватися, потрапляти в грунт і завдавати шкоди навколишньому середовищу.
– Країна зараз рухається у напрямку форсованого індустріально-інноваційного розвитку. Як це відбивається на галузі?
– Реалізація в країні проектів за державною програмою ФИИР, звичайно, позитивно позначилася і на нас. З'явилися споживачі всередині країни. Це заводи, які можна віднести до середніх металургійним підприємствам. Наприклад, ВАТ «Запчастина» в Таразі, ТОО «Вторпром» в Караганди. І ми сподіваємося, що частка переробників на внутрішньому ринку збільшиться, що позначиться і на конкуренції, і на якість роботи з партнерами щодо поставок брухту на ці металургійні підприємства.
– Чи можна сьогодні говорити про поступ у галузі вторинної металургії?
– Нещодавно у складі делегації прем'єр-міністра ми побували в Білорусі, де побачили новітні технології з переробки брухту. Це повністю автоматизовані заводи з переробки чорного брухту продуктивністю 170 тонн в годину, роторні печі з переробки алюмінію, австрійське обладнання з переробки акумуляторних батарей і т. д. Такі заводи, які працюють за європейським екологічним стандартам, можуть бути і у нас в Казахстані. Є над чим працювати і нашої асоціації.
Безумовно, нам цікавіше працювати з вітчизняними компаніями. Якщо говорити ще про точках росту, то я б зробив акцент і на будівельну галузь, тому що вона відрізняється великою потребою металопрокату. І тут дуже недооцінений сегмент індивідуального будівництва.
Зараз асоціація вивчає нові можливості, які з'явилися у зв'язку зі створенням Митного союзу. Тут все залежить від географічного положення і транспортної інфраструктури. Якщо близько п'яти років тому експорт брухту в ЄС був на рівні 20%, в РФ близько 10%, в Китаї близько 70%, то на сьогодні головними імпортерами брухту чорних металів є Росія, Узбекистан і Китай. Причому частка КНР скоротилася до 10%. В цілому на експорт у нас йде менше 50% брухту чорних металів. Така ж ситуація і по кольоровій групі.
Зараз у рамках ТС немає митних процедур, що спростило доставку і виключило зайву тяганину. Це дуже позитивний момент. Наприклад, із заходу Казахстану у зв'язку з великими транспортними витратами невигідно везти метал в Караганди або Павлодар, тим більше що залізничні тарифи постійно зростають. Тому казахстанським компаніям простіше постачати метал в РФ. Цим нам також вигідно входження до МС.
Зараз ми також оцінюємо і вивчаємо можливість співробітництва з українськими підприємствами, у тому числі з ВАТ «Донецький металургійний завод».
– Чи можна говорити про те, що ваша галузева асоціація виступає інструментом взаємодії між державою та бізнес-структурами?
– Ця тема завжди актуальна і цікава як для бізнес-спільноти, так і для держави. Тут можна привести масу прикладів, про це вище я вже говорив. Це прямий зв'язок з проблемних питань та пошуку шляхів вирішення розвитку галузі та в цілому розвитку економіки. Тому бізнес і об'єднується в різні галузеві та регіональні асоціації. В нашу галузеву асоціацію зараз входить 22 підприємства – це суб'єкти малого, середнього і великого бізнесу, які займаються заготівлею і переробкою брухту чорних та кольорових металів.
Металургійний бізнес, розвиваючись, надасть жителям нові робочі місця, збільшить відрахування державі у вигляді податків і інших виплат. Тут, думаю, є співпраця бізнес-співтовариства в особі асоціацій і держави.
Країна і Світ