Що буде з ринком сталевого брухту, після ініціативи нардепів

Лис 8, 2019 Новини

У Верховній Раді України зареєстровано два законопроекти, що стосуються регулювання зовнішньоекономічної діяльності на ринку лому чорних металів.
Першим (№3868) пропонується збільшити експортне мито до 35 євро за тонну. Тимчасово, строком на три роки з дня набрання чинності цього Закону, ставки вивізного (експортного) мита на товари, зазначені у пункті 1 Закону України " Про вивізне (експортне) мито на відходи та брухт чорних металів, складають 35 євро за 1 тонну, — йдеться в документі.
Крім того, автори законопроекту пропонують на період дії мита зупинити дію частини першої статті 9 Закону України Про металобрухт.
В цій статті говориться, що контракти (договори, угоди) на експорт металобрухту підлягають реєстрації в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. За словами співрозмовника Delo.UA в одній з українських металургійних компаній, це може означати скасування квотування експорту брухту, яке зараз фактично існує. Зокрема на минулий рік розмір квоти становив 1,25 млн т. Наш співрозмовник припускає, що таким чином автори законопроекту намагаються збалансувати інтереси споживачів і експортерів брухту. Більш того, в пояснювальній записці до законопроекту йдеться, що тимчасове підвищення мита (зараз вона становить 10 євро за тонну), відповідає нормам СОТ і ГАТТ.
У законопроекті №3873, також зареєстрованому у Верховній Раді 2 лютого 2016 року, пропонується скасувати імпортне мито на ввезення брухту чорних металів. Розділ XV Недорогоцінні метали та вироби з них Митного тарифу України, встановленого Законом України Про Митний тариф України, пропонується замінити ставку 5% 0% за кодом ТНЗЕД 7204, в якому проходячи всі види відходів і брухту чорних металів, зливки чорних металів для переплавлення.
Така пропозиція має полегшити імпорт металобрухту в Україну, однак фактично в українських металургів зараз немає джерел для закупівель. Раніше багато лому закуповувалося в Казахстані, проте в кінці 2013 року там було введено заборону на вивіз брухту чорних металів, який регулярно продовжується, — нагадав співрозмовник Delo.UA у металургійній компанії. Інші експерти серед можливих постачальників лому в Україну 1,5-2 роки тому називали країни Східної Європи.
Поставки з Казахстану все ще закриті, а лом на ринку ЄС, навіть у Східній Європі, сьогодні занадто дорогою для українських споживачів, — уточнює заступник директора ДП " Укрпромзовнішекспертиза Юрій Добровольський.
Теоретична можливість для імпорту є. Але практично все одно буде дешевше закуповувати брухт всередині країни. Потрібні тільки конкурентна ціна і грошові кошти, — прогнозує генеральний директор ПРАТ Керамет (заготівля і переробка брухту) Володимир Бублей.
Схоже, що цією тезою згодні і в Інтерпайпі, де нещодавно впровадили управлінське поділ процесів заготівлі та переробки брухту. Тепер відповідальність за заготівлю сировини покладено на директора з закупівель і логістики Євгена Городецького, ключовим завданням якого у цій сфері стане збільшення частки сировини власної заготівлі в загальному обсязі спожитого брухту.
Дискусії про зміну законодавства велися протягом всього 2015 року. Однак лише в грудні глава міністерства економічного розвитку і торгівлі України (МЕРТ) Айварас Абромавічус анонсував появу нового закону Про металобрухт. Але зазначимо, що ініціаторами законопроектів №3868 і №3873 значаться не міністерство або Кабмін, а народні депутати Ляшко, Галасюк, Томенко, Ванат, Чижмарь та інші.
Як вдалося з'ясувати у МЕРТ, міністерство дійсно брало участь в розробці подібних змін, проте його фахівці пропонували менші ставки експортного мита. Раніше повідомлялося, що МЕРТ пропонував збільшити мито до 25 євро за тонну. Експортери брухту вважали, що граничним значенням може бути 16-18 євро за тонну за умови скасування інших обмежень.
35 євро — це фактично це заборонне мито при нинішньому рівні цін. Таке рішення може остаточно знищити ломозаготовительную галузь, яка не матиме альтернативи постачання на адресу українських металургів, — вважає Володимир Бублей.
Прийняття законопроектів дозволить радикально змінити порядок зовнішньоекономічних операцій на ринку сталевого брухту. Але збільшення мита більш ніж у три рази, навіть незважаючи на скасування квотування, може призвести до фактичної зупинки експорту та посилення диктату українських металургів. Чи зможуть вони при цьому скористатися скасуванням імпортних мит? Складне питання, оскільки на зовнішніх ринках існує досить висока конкуренція за сировину. І Україна раніше в ній практично не брала участь.