Україна вирішила стягувати утилізаційний збір з автомобілів, що імпортуються в країну, після того, як їй не вдалося домовитися з Росією про скасування аналогічного збору при експорті своєї автотехніки. У Мінекології пропонували звільнити від цього збору вітчизняних виробників авто, але це загрожує конфліктом з органами СОТ, заявили імпортери. Позицію Росії цим рішенням також не вийде змінити, оскільки частка українського ринку не настільки велика в експорті російських виробників.
Утилізаційний збір вводиться стосовно імпортованих легкових і вантажних автомобілів, автобусів та іншої саморушної техніки. Проект постанови уряду «Про деякі питання заготівлі та утилізації непридатних до використання транспортних засобів» Мінекології оприлюднило 5 вересня.
У країні близько 100 тисяч транспортних засобів підлягає утилізації (списується), вказується в супровідному до проекту документі. Відпрацьованого механізму утилізації цієї автотехніки немає. У кращому випадку вона відправляється на металобрухт, у гіршому — іржавіє, кинута в довільних місцях. Імпортери повинні будуть утилізувати автотехніку самостійно або уклавши договір з уповноваженим підприємством. Фінансування робіт з утилізації планується здійснювати за рахунок коштів збору.
Розмір збору і термін його введення в проекті не зазначаються. У проекті записано, що Мінекономрозвитку і Мінекології зобов'язані у двотижневий термін розрахувати мінімальну ставку збору. Раніше прем'єр Микола Азаров оцінював величину збору близько 1 тисячі доларів за одиницю техніки. Тоді він говорив, що якщо українська сторона введе утилізаційний збір, то вартість російської автотехніки збільшиться на тисячу доларів і її не стануть купувати.
У проекті сказано прямо, що ця міра вводиться як відповідь на дії російської сторони. У Росії утилізаційний збір вже почав діяти з 1 вересня 2012 року. Його дія призвело до подорожчання всієї автотехніки на російському ринку, в тому числі подорожчали українські автомобілі, що імпортуються в Росію, на 10 — 12 відсотків, зазначено в супровідній записці до проекту. Якщо вважати, що продаж української автотехніки в Росії повністю припиняться (з чого б це? Адже подорожчала там вся техніка) то українські компанії втратять 50 відсотків продажів, саме такий відсоток займає ринок Росії у експортерів України. Українські виробники і експортери працюють в нижньому сегменті цін і тому будь-яке підвищення ціни, навіть невелике, відчутно позначається на обсягах продажів. Утилізаційний збір для легкових авто становить 609 — 1370 доларів, в залежності від об'єму двигуна, а для вантажних авто від 4,5 до 12,1 тисячі доларів залежно від тоннажності машини.
Україна робила спроби уникнути дій зазначеного збору щодо її автотехніки. За пару днів до набрання чинності утилізаційного збору в Росії, Київ пропонував Москві чотири варіанти можливого вирішення цього питання, сказав глава Мінекономрозвитку Петро Порошенко ( контролює українського автовиробника «Богдан»), але жодна пропозиція не спрацювало.
Вивчаючи торгівлю автотехнікою між Росією і Україною, можна констатувати, що баланс її на користь першої. За перше півріччя з РФ в Україну імпортовано 19,5 тисяч автотехніки на 167,8 мільйонів доларів ( у тому числі автобусів 328 штук на 7,9 мільйона доларів), повідомили у Держстаті. За цей же інтервал часу Україна експортувала в Росію 13,9 тисячі автотехніки на суму 108 мільйонів доларів ( у тому числі 404 автобуса на 18,4 мільйона доларів). Експорт Росії в Україну становить 2 — 3 відсотки від виробленої нею автотехніки, тоді як Україна поставляє в Росію 50 відсотків свого виробництва, уточнив гендиректор асоціації дилерів та імпортерів Олег Назаренко.
Російський аналітик Володимир Беспалов пояснив непоступливість Росії в цьому питанні економічними мотивами. Якби Росія пішла на поступки Україні і скасувала утилізаційний збір, то роосийские імпортери «продавили» б собі аналогічні преференції, аж до залишення цього збору чисто номінальним. Російський аналітик запропонував своє бачення вирішення цього питання: або організація складання на території Росії, або вимога обов'язкових гарантій утилізації автомобілів після завершення терміну їх експлуатації. Останнє речення також сумнівно, оскільки застосовується до самим російським автовиробникам.
Введення Україною утилізаційного збору виключно з імпортованої автотехніки можливо трактувати як порушення правил СОТ, висловив думку Олег Назаренко. У Росії даний збір збирається з усієї автотехніки, як імпортованої, так і виробленої всередині країни.
Перша редакція постанови українського уряду про введення збору за утилізацію автотехніки (дивитися, наприклад, Комерсант - від 14 червня ) передбачала рівний збір з усіх видів техніки, як імпортованої, так і виробленої в країні. Але тоді цей документ не змогли прийняти з-за позиції Мінекономрозвитку, пише «Комерсант-Ъ».
Ярослав Вовк, який очолює департамент маркетингу концерну «Ніко», вважає вплив утилізаційного збору негативним на український ринок, оскільки, найімовірніше, призведе до зменшення продажів нової автотехніки на 10 відсотків. Мала частина споживачів стане купувати вітчизняні авто, а велика частина покупців просто стане рідше міняти свою автотехніку.
Олег Назаренко повідомив, що імпортери будуть пропонувати уряду не вводити збір з імпортерів, але лише обмежитися гарантіями утилізації автотехніки по закінченні терміну її експлуатації.
 
Біржовий лідер