Перманентна війна між ломозаготівниками і металургійними комбінатами, з різним ступенем активності триває вже багато років, вкотре загострилася. На цей раз металурги скористалися політичною кризою – поки уряд більше зайнятий питанням самозбереження, а профільний міністр Айварас Абромавічус подав у відставку, їм легше всього продавити вигідні для себе умови роботи ринку на поточний рік.
Конфлікт між власниками брухтозаготівельних компаній і власниками металургійного комбінатів триває вже не перший рік. Суть його проста: ломовиками домагаються якомога більшої квоти на експорт брухту, а металурги хочуть якомога жорсткіше обмежити вивезення. Чим менше експортна квота, тим дешевше лом на внутрішньому ринку. І тим більше прибуток металургів. Міністерство економічного розвитку і торгівлі (МЕРТ) кожен рік складає баланс лому – скільки буде заготовлено, скільки спожито в Україні, і скільки можна продати на експорт. А учасники ринку щоразу стикаються залізними лобами, намагаючись вичавити собі якомога більший шматок пирога.
Ще наприкінці минулого року прем'єр-міністр Арсеній Яценюк доручив МЕРТ визначитися – скільки брухту в 2016 році можна вивезти за кордон, а скільки – віддати українським комбінатам. Прем'єр був навіть готовий піти назустріч металургам і підвищити експортні мита на брухт, стримавши відтік брухту з країни. У 2015 році експорт лому склав 1,2 млн т, що було на 20% більше, ніж в 2014. І після заяв прем'єра металурги радісно потирали руки – вони сподівалися, що експорт буде знову притиснутий до землі і вони зможуть непогано заробити на дешевій сировині.
Однак у лютому Об'єднання металургійних підприємств України Металургпром і Федерація металургів України (ФМУ) направили прем'єру гнівного листа МЕРТ скоротив плани з експорту лише до 1,1 млн т. Металурги розкритикували підрахунки МЕРТ за обсягами заготівлі брухту (4,6 млн. т), і спрогнозували, що вона буде набагато нижче 2,5-2,8 млн. т. При зазначеному рівні заготовки річний дефіцит металобрухту складе 1,6-1,9 млн тонн, а в разі його експорту в обсязі 1,1 млн тонн дефіцит досягне 2,7-3 млн тонн або 61%-68% від потреби, скаржилися металурги прем'єру.
Брухтозаготівельники не залишилися в боргу – на наступний день після листа прем'єру виступили із заявою, що підрахунки металургів невірні. За підрахунками Української асоціації експортерів металобрухту (УАЭМ), виробництво сталі в країні в 2016 році буде на рівні 23-23,5 млн тонн, а не 29,6 млн тонн. І, відповідно, металургам для цього потрібно всього лише 3 млн тонн брухту. А оскільки ломовиками розраховували заготовити в рік 5 млн т брухту, то і експортну квоту хотіли отримати вдвічі вище запропонованої Мерт – 2 млн тонн.
Другий раунд
Після обміну люб'язностями з Мерт і ломовиками, металурги перейшли до наступного етапу бойових дій. Вони поскаржилися на МЕРТ у Мін'юст – нібито міністерство при складанні балансу брухту на поточний рік відступило від норм законодавства і, мовляв, не завадило б перевірити наскільки все було чисто з юридичної точки зору. Металурги поскаржилися також і в Державну регуляторну служби (ГРС), звинувативши МЕРТ в тому, що той не погодив баланс з цією службою. Крім того, металурги вмовили депутатів Запорізької облради, аби ті накатали звернення до президента, прем'єра і спікера парламенту із закликом обмежити експорт металобрухту в розмірі не більше 20% від обсягів поставок на внутрішній ринок, а також ввести експортне мито EUR50/тонна і скасувати 5%-ве імпортне мито.
Крім цього, гнівною заявою розродилася належить Віктору Пінчуку трубо-колісна компанія Інтерпайп, яка також розкритикувала баланс лому і нагадала, що в 2015 році простоювала більше двох місяців через дефіцит брухту. Зупинкою виробництва і пригрозив комбінат Запоріжсталь, який входить до групи Метінвест Ріната Ахметова і Вадима Новинського. Вустами керівників ще одного підприємства групи – Маріупольського металургійного комбінату ім. Ілліча – також передрікали криза з заготівлею брухту і прийдешні труднощі з виробництвом металу.
Засудити міністерство
Крім гучних тиради на адресу МЕРТ, металурги вирішили діяти і практично. За позовом об'єднання Металургпром 15 березня Окружний адміністративний суд Києва виніс рішення призупинити дію наказу міністерства, яким було затверджено баланс лому на цей рік з високою цифрою експорту. Наказ був скасований тільки суд призупинив його дію на якийсь час, поки він не розгляне скаргу позивачів по суті. Але це не зупинило чиновників міністерства – 16 березня стало відомо, що вони все-таки провели засідання комісії, яка розглядає заявки експортерів брухту, і вирішує, кому який обсяг брухту дозволити вивозити. Ніякої докладної інформації про те, які компанії якісь шматки ломового пирога отримали, міністерство не оприлюднило. Це обурило металургів вже на наступний день, в п'ятницю, металургійне лобі в парламенті на годині запитань до уряду стало задавати заступникам міністра економрозвитку незручні питання. Заступник міністра Наталія Микольська відбила напад, заявивши, що міністерство копій рішення суду на руки не отримувало і навіть нічого про нього не чула. При цьому вона нагадала, що МЕРТ повинен реєструвати зовнішньоекономічні контракти і дозволяти вивезення брухту, оскільки це передбачене не тільки українським законодавством, але і є зобов'язанням України в рамках СОТ.
Металургійне лобі в Раді було не на жарт розсерджений на чиновників МЕРТ, хоча ті і випустили з країни не такі вже і великі обсяги брухту – з майже трьох сотень заявок від компаній-експортерів брухту на загальний обсяг 3,6 млн тонн, комісія МЕРТ рекомендувала затвердити 56 заявок з об'ємом всього лише 143,8 тис. тонн – трохи більше 10% річного експорту. В середньому на кожну компанію довелося до 5 тис. т брухту, лише дві компанії отримали квоти по 10 тис. т. Тим часом стало відомо, що Окружний адміністративний суд Києва розглянь позов Металургпрому по суті не раніше 14 квітня.
Важка артилерія
Не чекаючи, поки спір з приводу правомірності експортних квот вирішиться в суді, металурги задіяли найдієвіший інструмент – лобіювання своїх інтересів у парламенті. І, схоже, підтримкою частини парламентаріїв металурги вже заручилися: керівник комітету Ради з питань економічної політики Віктор Галасюк минулого тижня у своєму пості у Facebook емоційно заявив, що потрібно рятувати український ГМК, який сьогодні є для країни дійною коровою. Він запропонував підтримати вже перебуває в Раді проект закону, який передбачає підвищення терміном на 3 року експортного мита на металобрухт з EUR10 до EUR35 за тонну. На думку представників брухтозаготівельних підприємств, мито у EUR35 – фактично загороджувальна, вона зупинить експорт і обвалить ціни на внутрішньому ринку.
Металурги на засіданні комітету Ради з питань економічної політики вимагали взагалі мито в EUR50. До речі, своєю різкою критикою металурги таки допекли МЕРТ, який кожен раз закликає до зваженості. Це не дивно, оскільки кожне підвищення Україною мита в односторонньому порядку викличе здивування з боку наших європейських партнерів і питання – в СОТ. Заступник міністра економічного розвитку і торгівлі Максим Нефьодов, доведений постійними причіпками і звинуваченнями з боку керівництва меткомбінатів, вибухнув гнівною постом: Ми будемо працювати виключно прозоро, цивілізовано і вимагаємо від всіх гравців галузі залишити спроби тиску і погроз!, написав він на своїй сторінці в Facebook. Заступник міністра нагадав, що нова команда в міністерстві, яка відповідає за ринок металобрухту буде реформувати цю галузь прозоро, не бере хабарів, і з нею неможливо домовитися. При цьому М. Нефьодов прямо вказав, що поки металурги однією рукою продавлюють теза про те, що брухту категорично не вистачає, то в іншій руці у них самих контракти на експорт мільйонів тонн брухту. Заступник міністра прямо звинуватив представників меткомбінатів в тому, що вони намагаються за рахунок лобіювання високих мит на брухт банально заробити – адже про який дефіцит брухту може йти мова, якщо в портах лежать тисячі тонн сировини і його можна запросто купити. Питання виключно в тому, щоб заплатити ринкову ціну!
Встигнути на відходить поїзд
Перебуваючи в ситуації інформаційної війни з металургами, МЕРТ поки успішно відбиває нападки і поступово долає свою лінію. Так на минулого тижня міністерство зробило ще один крок на шляху до прозорості ринку металобрухту. Раніше вся інформація про компанії, які отримували частину квоти, була зачиненою, і це давало широке поле для зловживань і спекуляцій на публіку. Однак МЕРТ пролобіював ухвалення Кабміном постанови про те, що інформація, яка міститься в документах, поданих компаніями для реєстрації зовнішньоекономічного контракту на експорт металобрухту, може бути оприлюднена. Тепер стане очевидним, які компанії на які квоти претендували і скільки отримали в результаті. Заодно можна буде і перевірити, хто є власником цих компаній і немає серед них осіб, наближених до виробниками металу, так наполегливо ратують за закриття ринку.
Паралельно з цим МЕРТ минулого тижня розподілив серед експортерів ще частину квоти в обсязі 280-320 тис. тонн. В сумі з попередніми 143,8 тис. тонн це вже майже 0,5 млн тонн або майже половина річної квоти. Назв компаній, які отримали частину квоти, МЕРТ поки не оприлюднив. Очевидно, що попереду – нова хвиля звинувачень з боку металургів на адресу МЕРТ в обмеженні інтересів національного виробника.
Активність металургів, так і брухтовиків у публічній сфері в останні місяці має політичне підґрунтя – в країні плутанина, пов'язана з можливою зміною уряду. І поки ситуація з новим прем'єром знаходиться в підвішеному стані, і не зрозуміло, хто буде наступним міністром економіки і яку позицію займе, кожна із сторін намагається перевести чашу терезів на свою сторону.