Виробникам сталі в ЄС вдалося зупинити спад на регіональному ринку сталі

Лис 8, 2019 Новини

Після того як ціни на сталеву продукцію у країнах Євросоюзу опустилися в кінці червня до найнижчого рівня більш ніж за три роки, європейські металурги змогли призупинити спад та досягти бажаної стабілізації. Судячи з усього, виробники просто дійшли до межі відступу, за яким починався неконтрольоване зростання збитків. Як не дивно, позитивну роль зіграло і настання літнього спаду ділової активності. В умовах низького попиту постачальники почали обмежувати обсяг пропозиції та припинили йти на нові поступки покупцям.
Головну роль у припиненні зниження котирувань відіграли італійські компанії, які в останні кілька тижнів проводять агресивну експортну політику, розпродаючи свою продукцію за кордон за низькими цінами. Наприкінці червня вони стабілізували котирування на гарячекатані рулони на рівні 400-415 євро за т EXW, хоча при експорті, зокрема, Туреччини і США, угоди можуть укладатися на рівні 395-400 євро за т FOB.
Італійські виробники фактично встановили межу, нижче якої ціни в інших європейських країнах вже не опустилися. Хоча і в першій декаді липня меткомбінати в країнах Центральної та Східної Європи зменшували ціни на гарячий прокат до 400-425 євро за т EXW. Навіть у Німеччині вартість цієї продукції тепер, як правило, не перевищує 420 євро за т EXW, і лише на деяких національних ринках котирування можуть досягати 440 євро за т EXW.
Однак провалу до менше 400 євро за т європейські фахівці вже не очікують. На їхню думку, стагнація на регіональному ринку триватиме до кінця літа, а в кінці серпня – початку вересня металургійні компанії спробують домогтися деякого зростання.
Європейські виробники довгомірного прокату, тим часом, змогли на початку липня підвищити вартість своєї продукції на 5-15 євро за т завдяки обмеженому обсягу пропозиції. Більшість міні-заводів у регіоні влаштували собі в цьому році більш тривалі «літні канікули», ніж зазвичай, і за рахунок цього змогли збалансувати попит і передбачуваний обсяг поставок.
У другій половині липня очікується і збільшення експортних котирувань на європейську арматуру і катанку. У червні ціни на цю продукцію падали з-за відсутності інтересу алжирських компаній – найбільших імпортерів європейського довгомірного прокату. Розпродаж залишків липневої арматури на початку поточного місяця взагалі здійснювалася за 425-430 євро за т FOB. Але створені ще в травні запаси продукції у алжирських споживачів підходять до кінця, так що металурги розраховують на реванш.
Тим не менш, поточна ситуація все одно залишається невтішною для європейських сталеливарних компаній. У більшості країн Євросоюзу триває економічний спад, який найсильніше відчувається в таких металомістких галузях як будівництво і машинобудування. Безробіття в Європі продовжує збільшуватися, хоча і не так швидко, як на початку поточного року.
Нарешті, Європейська комісія, завзято бореться з глобальним потеплінням, запропонувала скасувати безкоштовні квоти на викиди 900 млн. т вуглекислого газу. За рахунок цього передбачається штучно підвищити ціни на вторинному ринку дозволів на емісію і таким чином знизити конкурентоспроможність електростанцій, що спалюють дешевий, але «брудний» вугілля. Правда, попутно при цьому збільшуються витрати і металургійних компаній, які теж емітують вуглекислий газ в процесі виплавки сталі. Внаслідок цього європейська металургійна асоціація Eurofer розкритикувала пропозицію Єврокомісії, звинувативши її у «втручанні в діяльність вільного ринку».
Так що, більшість учасників галузі продовжують дивитися в майбутнє без особливого оптимізму. Можливо, відновити європейську металургію можна буде тільки за допомогою держави. Наприклад, керівництво італійської профспілки металістів на початку липня запропонувало уряду Італії створити альянс між заводами Luccini в Північній Італії і Ilva на півдні, щоб ті змогли поправити свої справи за рахунок виробничої інтеграції. Фактично обидва підприємства знаходяться під контролем держави, хоча навряд чи влада зможе щось зробити в цьому напрямку без згоди формальних власників – відповідно, глави «Сєвєрсталі» Олексія Мордашева і Riva Group.
 
Віктор Тарнавський,
Rusmet.ru