Зниження внутрішніх котирувань на сталеву продукцію в Китаї триває вже три з половиною місяці. За цей час ціни на основні категорії прокату впали на $70-110 за т. Вартість продукції в середньому по ринку в кінці травня лише незначно перевищувала попередній мінімум, що спостерігався на початку вересня минулого року. А в деяких великих містах східного узбережжя ринкові ціни впали до рівня кінця 2009-го – початку 2010 року. На Шанхайської ф'ючерсної біржі котирування на арматуру з найбільш торгуемому контрактом вперше в історії торгів впали до менш 3450 юанів ($563) за т. Це означає, що учасники ринку очікують продовження спаду.
Надлишок пропозиції на національному ринку стали стає все більш серйозною проблемою як для китайської металургійної галузі, так і для світового ринку сталі в цілому. Через перевиробництво китайські компанії активізують експортні операції, збиваючи ціни на прокат у всій Азії і роблячи негативний вплив на інші регіони.
Тим не менш, поки ця проблема не вирішується. За даними World Steel Association, за перші чотири місяці поточного року в Китаї було виплавлено 258,2 млн. т сталі, що на 9,3% більше, ніж за той же період річної давності. Як повідомляє китайська металургійна асоціація CISA, в перші дві декади травня в країні щоденно вироблялося близько 2,19 млн. т металу, що приблизно відповідає 800 млн. т в річному еквіваленті. Сукупні галузеві потужності перевищують в даний час 1 млрд. т на рік і, за попередніми даними, зростуть у поточному році не менш ніж на 5%.
Як відзначають фахівці, збалансувати ринок не вдасться без різкого скорочення обсягів випуску, так як розраховувати на розширення попиту, здатне покрити надлишковий обсяг пропозиції, найближчим часом не доводиться. В останні місяці в Китаї спостерігається спад на ринку нерухомості, викликаний прийнятими урядом заходами, спрямованими на обмеження спекуляції нею. До того ж, у південних провінціях країни вже розпочався (раніше звичайного) сезон дощів, коли активність в будівельній галузі падає.
Фінансування будівництва нових залізниць у другому кварталі скоротилася, так як за перший квартал вже використано майже половина річного кредитного ліміту. Після різкого підйому в китайському автомобілебудуванні в першому кварталі галузь в квітні вступила в період спаду. Нарешті, за даними британського банку HSBC, в останні кілька тижнів зменшилися замовлення на китайські товари як всередині країни, так і за кордоном. Це означає, що темпи економічного зростання, що зросли в першому кварталі поточного року, у другому знову знизяться.
У той же час, китайські металурги з ряду причин не готові до виведення з експлуатації надлишкових потужностей. По-перше, внаслідок здешевлення залізної руди, коксівного вугілля та металобрухту в останні місяці витрати сталеливарних компаній зменшилися, що дозволяє у значній мірі компенсувати падіння цін на прокат. Сьогодні металургам раніше вигідніше випускати сталеву продукцію, нехай навіть в збиток собі, ніж витрачати кошти на тимчасове виведення з ладу доменних печей.
По-друге, підприємства мають потребу в постійному припливі коштів. За даними на кінець першого кварталу поточного року, 30 найбільших металургійних компаній країни, чиї акції котируються на біржі, мали сукупну заборгованість у розмірі близько $124 млрд., тоді як їхні загальні активи становили лише $87 млрд. Виробникам стали необхідний постійний приплив готівки, щоб виконувати свої зобов'язання по кредитах. При цьому, китайські банки зараз ведуть досить жорстку фінансову політику і не схильні робити поступки боржникам.
По-третє, конкуренція на китайському ринку сталі має вкрай запеклий характер. У такій обстановці зупинити доменні печі або прокатні стани означає визнати себе переможеним, відступити частку ринку конкурентам, які змогли протриматися довше. Тому компанії почнуть виводити з ладу надлишкові потужності лише в критичній фінансовій ситуації.
За даними CISA, в січні-квітні 2013 року 80 провідних металургійних компаній країни отримали близько 2,7 млрд. юанів ($439 млн.) сукупної прибутку, тобто їх середня рентабельність становила 0,23%. Цей показник знижується від місяця до місяця: так, у квітні він дорівнював всього 0,04%. Тим не менше, більшість компаній все ще в змозі триматися на плаву.
Держава фактично визнав свою поразку у боротьбі з надлишковими потужностями в металургійній промисловості. Насамперед, воно виявилося не в змозі контролювати діяльність численних приватних компаній, на частку яких припала велика частина зростання виробництва, досягнутого в останні роки. Проголошені в березні цього року заходи щодо посилення екологічних стандартів, що повинно було призвести до закриття сильно забруднюють навколишнє середовище підприємств, виявилися не ефективними.
Як тепер вважають багато фахівців, приведення обсягу пропозиції прокату в Китаї у відповідність з попитом на цю продукцію може відбутися тільки «природним» шляхом, коли ціни опустяться настільки низько, що змусять найбільш слабкі компанії вийти з гри. Але для цього треба, щоб котирування продовжили падіння. Є, звичайно, більш «щадні» варіанти на зразок рационирования поставок електроенергії, як це було, наприклад, восени 2010 року, але поки вони виглядають менш імовірними.

Віктор Тарнавський,
Rusmet.ru