Це робить практично неминучим черговий раунд боротьби за цей важливий для української металургії ресурс – адже ніяких істотних передумов для збільшення заготівлі металобрухту на сьогоднішній день не існує.
За інформацією ДП " Укрпромзовнішекспертиза, в минулому році заготівля брухту в Україні становила лише 3,5 млн тонн. І тоді ж розігралася неабияка битва за цей цінний ресурс, без якого не може обійтися жоден металургійний комбінат. Найбільш залежні, звичайно ж, електросталеплавильні підприємства: їм для виробництва тонни сталі необхідно 1,1 тонни металобрухту. Але і при виплавці тонни сталі в конвертері необхідно затратити в середньому 230 кг брухту.
Зіткнувшись з гострим дефіцитом металобрухту, металурги зуміли в минулому році домогтися підвищення експортного мита з 10 євро/тонну до 30 євро/тонну, але перемога далася їм нелегко. Як відомо, перший раз Верховна Рада прийняла законопроект про підвищення експортного мита в квітні, але потім ця ініціатива зіткнулася з президентським вето – Петро Порошенко виступив проти пропозиції встановити підвищену мито терміном на три роки, як того хотіли металурги. У парламенті погодилися з цією пропозицією, повторне голосування пройшло в липні, але президент підписав закон лише у вересні.
Таким чином, вже з 15 вересня поточного року мито знову може опуститися до позначки, яка абсолютно не стримує відтік вітчизняного металобрухту до турецьких виробників сталі. Нагадаємо, що бурхливе зростання експорту металобрухту стався в 2014 році, коли поставки даного виду сировини за кордон зросли в 3,5 рази, до 876 тис. тонн. У 2015 році за кордон пішло вже 1,212 млн тонн українського металобрухту. Підвищення мита, судові позови металургів, а також підвищення закупівельних цін вище експортного паритету дозволили знизити експорт металобрухту за підсумками минулого року до 272 тис. тонн.
Глава парламентського комітету з промислової політики Віктор Галасюк підкреслює, що прийняті закони про підвищення експортного мита, а також щодо запровадження нульового мита на імпорт металобрухту позитивне вплинули на ринок. Якби експорт металобрухту в 2016 році був на рівні 2015 року, тобто більше 1 млн тонн, це стало б справжньою катастрофою, адже це третина всього споживання брухту в Україні. При збереженні експорту брухту на рівні 2015 року металурги були змушені припиняти потужності і звільняти працівників. А це сотні мільйонів податкових надходжень до бюджету і значна втрата валютної виручки для країни. Завдяки мито катастрофі вдалося запобігти, – зазначає політик.
Генеральний директор металургійного комбінату "Запоріжсталь" Ростислав Шурма зазначає, що підвищення мита на експорт полегшило підприємствам гірничо-металургійного комплексу закупівлі металобрухту. Тим не менше навіть збільшені поставки не покрили потреба металургів в металобрухт. Незважаючи на позитивні зрушення, на ринку як і раніше існує дефіцит цієї стратегічної сировини, – говорить топ-менеджер.
У січні-лютому 2017 року експорт металобрухту, хоч і збільшився в порівнянні з АППГ майже на 78%, але залишається на низькому рівні – за перші два місяці за кордон пішло всього 17,8 тис. тонн. За цей же період, за інформацією об'єднання підприємств Укрметалургпром, поставки брухту на вітчизняні метзаводи зросли на 32% в порівнянні з АППГ, до 450 тис. тонн. Тим не менше це становило лише 74% від потреби підприємств. Таким чином, українські металурги продовжують відчувати тяглової голод, нехай і не настільки гострий, як у 2015 році.
Способів угамування цього голоду декілька. Зокрема, підприємства були змушені заміщати металобрухт рідким чавуном або горячебрикетированным залізом, але це негативно впливало на собівартість кінцевої продукції. Ще один варіант рішення – імпорт металобрухту. До 2013 року одним з основних постачальників даного сировини для українських виробників був Казахстан, але сьогодні поставок з цієї країни немає із-за введеного місцевим урядом заборони на експорт металобрухту. Але в минулому році імпорт металобрухту зріс порівняно з 2015-му більш ніж у 9 разів, до 43,2 тис. тонн.
З початку поточного року завезення закордонного брухту стабільно зростає. За перші два місяці поточного року зростання поставок склав 63,2%, до майже 7 тис. тонн. За прогнозом трубно-колісної компанії Інтерпайп, у 2017 році Україна вперше стане нетто-імпортером металобрухту (тобто поставки з-за кордону перевищать український експорт).
Варто зазначити, що ця новина є позитивною для збирачів металобрухту. За прогнозом компанії Інтерпайп в поточному році внутрішньоукраїнські ціни на брухт будуть вище експортного паритету з турецької ціною за винятком короткочасних періодів пікового попиту в цій країні. У такому разі металургам доведеться конкурувати за його покупку не з експортерами брухту, а один з одним, що зробить заготівлю брухту економічно більш привабливою.
У свою чергу заступник директора ДП " Укрпромзовнішекспертиза Юрій Добровольський прогнозує, що ціна металобрухту на внутрішньому ринку, швидше за все, впаде в порівнянні з минулим роком або не буде істотно вище. Зокрема, експерт звернув увагу на зупинку Алчевського металургійного комбінату і Єнакіївського метзаводу. До блокади ми прогнозували, що в поточному році у нас буде приріст виплавки сталі на 0,8-1 млн тонн. Зараз зупинка двох комбінатів це приблизно мінус 3,5 млн тонн сталі. Тобто навіть якщо інші збільшать виробництво на 1 млн тонн або 1,5 млн, то в результаті падіння виплавки сталі складе близько 2 млн тонн, – зазначив він, підкресливши, що зниження обсягів виплавки призведе до падіння попиту на брухт, що в свою чергу буде тиснути на ціни. Ю. Добровольський додав, що ломозаготовке міг би допомогти більш високе зростання цін на металобрухт і металопрокат на зовнішніх ринках. Але, швидше за все, зростання буде скромним, тому у металургів не буде фінансового зачепила, щоб істотно підняти закупівельну ціну на внутрішньому ринку, – вважає заступник директора УПЕ.
На думку Ю. Добровольського, збільшення брухтозаготівлі в Україні в першу чергу міг би посприяти зростання обсягів виробництва у машинобудуванні, але в цій галузі економіки в поточному році навряд чи варто очікувати серйозного прориву. За оцінками УПЕ, сумарний металофонд країни включає в себе близько 600 млн тонн металу, в структурі якого приблизно 390 млн тонн, або 65% займає повністю зношений метал. Відсутність інвестицій у оновлення основного капіталу країни не дозволяє отримати потенційно існуючі обсяги металобрухту. А оскільки ніяких масштабних оновлення інфраструктури немає, брухтовики будуть збирати те, що недособирали в минулому році, – прогнозує Ю. Добровольський.
Швидше за все, в поточному році ломозаготовка в Україні поставить черговий антирекорд. За прогнозом Інтерпайпу, ломосбор знизиться до 2,9-3,1 млн тонн, відповідно очікуваний дефіцит брухту складе близько 1 млн тонн. Логічно, що на тлі такого гострого дефіциту металурги будуть виступати за продовження дії експортного мита на рівні 30 євро/тонну.
У деяких фракціях українського парламенту вже заявляють про готовність підтримати існуючі обмеження на експорт брухту. Поки в Україні повноцінно не запрацює машинобудування, не почнеться реалізація масштабних інфраструктурних проектів, металобрухту буде не вистачати навіть для потреб внутрішніх споживачів. Цей дефіцит потрібно долати, в тому числі заходами державної політики. Метал потрібен оборонці, машинобудівникам, вагонобудівникам, корабелам, авіапрому, энергомашиностроителям. До того ж триває АТО, особливо загострює виклики для оборонної сфери і промисловості. Тому фракція Радикальної партії наполягає, що підвищене мито потрібно зберегти і продовжити, – підкреслює глава парламентського комітету з промполітики.
При цьому Ст. Галасюк висловив упевненість, що зниження експортного мита до позначки в 10 євро/тонну не призведе до збільшення ломосбора. Він звернув увагу на те, що джерелом брухту є промислові чи побутові металеві вироби, які вийшли з ладу або відходи металообробна промисловості. Тобто утворення нового брухту безпосередньо пов'язано з тим, скільки металу було спожито в попередні роки, – акцентував він.
Нардеп послався на дані британської компанії CRU Independent Authority, яка підрахувала, що з 1991 року Україна спожила 168 млн тонн сталі. У той же час заготівля брухту за цей же період, за інформацією ВП Укрметалургпром, склав 148 млн тонн. Обсяг спожитої стали практично дорівнює обсягу заготовленого брухту. Останні 20 років в утиль йде обсяг сталі, який можна порівняти з об'ємом споживання. А новий металобрухт не накопичується. Таким чином, зараз головним чинником, що впливає на обсяг заготівлі цього виду сировини в країні, є не мито, а обсяги внутрішнього споживання металофонду, які із-за неправильної державної економічної політики сьогодні критично низькі. Україні потрібна програма масштабної модернізації – оновлення та розвитку інфраструктури та промисловості, – впевнений Ст. Галасюк.
Трохи згладити тяглової голод зможе вихід Укрзалізниці на ринок металобрухту. За різними оцінками, держкомпанія має запаси брухту на рівні від 300 до 450 тис. тонн. Крім цього, в металобрухт має поплисти виявився непотрібним для військового флоту недобудований ракетний крейсер Україна, але кардинально проблему нестачі брухту це, звичайно ж, не вирішить.
