Залізна загроза для Росії металургов

Лис 8, 2019 Новини

Третій рівень економічних санкцій Заходу проти РФ може вдарити по конкретних галузях промисловості, включаючи металургію. Якщо санкції будуть повноцінними, то Росія може втратити до 10 млн тонн річного металоекспорту і понести істотні економічні втрати. Втім, росіяни спробують обійти санкції за рахунок тіньових схем, а також компенсувати втрати внутрішнім попитом.
У квітні група Новолипецький МК розповсюдила в Євросоюзі і США офіційний лист про небезпеку посилених західних санкцій для роботи меткомпаній Росії як в зазначених регіонах світу, так і в самій РФ. У зв'язку з цим експерти знову заговорили про реальний вплив санкцій на федеральну економіку і її окремі галузі, тим більше, що ЄС і Штати готують третій рівень каральних заходів. Він як раз може торкнутися конкретних сфер російської економіки, включаючи не тільки фінанси і болюче для Кремля ПЕК, але і ВПК, машинобудування, металургію. Промосковські лобісти продовжують активну боротьбу проти цього третього пакету, але західні столиці обіцяють все-таки його ввести.
Явна залежність
Чим це загрожує металургії північно-східних сусідів? Економісти відзначають: у разі галузевих санкцій метхолдингу Росії будуть змушені призупинити роботу своїх західних активів, а то і зовсім продати їх. Не дивно, що в НЛМК завчасно почали піар-протидія: тільки в Європі група володіє 6 метпідприємствами, які у 2013 році принесли їй 19% річної виручки (2,1 млрд дол.). У США це ще 3 компанії, в минулому році принесли головному власнику 14% виручки (1,6 млрд дол.) і сукупно займають до 2% прокатного ринку Штатів. Тим самим холдинг може втратити близько 33% доходу і непогані позиції на високоліквідних ринках.
Ще більше від експорту на Захід залежить Северсталь, в 2013 році отримала з США 30% виручки, а з Євросоюзу – ще 15%. У Штатах холдинг володіє прокатними підприємствами Dearborn і Columbus, в Італії – МК Lucchini і метизним заводом Redaelli. У той же час ще один флагман металургії РФ – Євраз – має в ЄС тільки зупиненої майданчиком в тій же Італії – Palini e Bertoli. У квітні група всього за 89 млн дол. нарешті продала чеський прокатний завод Vitkovice Steel, свій останній діючий європейський актив (групі офшорних інвесторів, яких пов'язують з "Внешэкономбанком"). Зате в Америці корпорація має сильний дивізіон Evraz North America з 7 базовими виробництвами сукупною потужністю понад 5 млн тонн прокату щорічно. Група Романа Абрамовича є лідером з випуску рейок в Північній Америці, а також великим виробником труб великого діаметру і листків.
З одного боку, кажуть фахівці, відхід російських металургів з Заходу розпочалася ще кілька років тому на тлі спаду світової металоспоживання. Так, аналітик ІК Велес Капітал (Росія) Айрат Халіков акцентує на актуальному тренді виходу федерального капіталу з європейських підприємств. В Європі зараз досить важко вести бізнес. Тут надмірно близько 25% прокатних потужностей, і навіть якщо регіон повернеться до докризових темпів зростання попиту, цей надлишок збережеться. При цьому в Євросоюзі дуже мало можливостей оптимізації витрат, особливо в частині скорочення персоналу, – говорить він. Уточнимо, в 2013 виплавка сталі в ЄС знизилася на 1,8% до 165,6 млн тонн, однак у цьому році очікується відновлення на 2%.
А на металоринку США посткризовий відродження зазначалося і в 2013 році, що дозволило металургії країни поліпшити виробничі показники на 2%, майже до 87 млн тонн сталі, і в нинішньому році очікується продовження позитивної динаміки. Та й в будь-якому випадку західні ринки збуту залишаються привабливими для металургів РФ, особливо якщо говорити про стратегічну перспективу. Про це говорить і прихід акціонерів на ВЕБ Vitkovice Steel, в доповнення до контролю над українським ІСД. Вихід росіян із західних активів пов'язаний не з відсутністю інтересу до таких високоліквідних ринках, а з великими боргами і прагненням хоч якось їх зменшити. Останнім часом багато критикують докризові придбання метхолдингу Росії на Заході, але в обстановці бурхливого ринкового зростання цей підхід був правильним. Західні ринки залишаються важливими і зараз, що видно хоча б із структури прибутковості провідних російських операторів. Навіть тимчасова втрата цього доходу з-за санкцій різко вдарить по галузі і по федеральній економіці в цілому, як би це не намагалися завуалювати, – вважає галузевий експерт Володимир Піковський.
Дійсно, у 2013 році країна експортувала в далеке зарубіжжя металопродукції трохи більше ніж на 16 млрд дол. (спад на 14,4%). Як можна помітити по звітності основних постачальників, значна частина цієї виручки отримана із Заходу. За сукупними оцінками, порушення даного каналу продажів здатне обвалити національний металоекспорт більш ніж наполовину і нанести серйозний удар галузі, яка і так переживає не кращі часи.
Можливі втрати
Як Москва, так і ключові металовиробники озвучують заспокійливі тези про те, що в разі санкцій вивільняються товаропотоки можна буде перенаправити на внутрішній ринок. Проте і він в минулому році впав у грошовому вираженні на 0,2%, хоча в натуральному виріс приблизно на 3,5%, до 44 млн тонн. Економісти РФ пов'язують зростання з реалізацією великих інфраструктурних проектів, включаючи Олімпіаду-2014, і допускають на 2014 рік продовження темпами зростання в 3,5-4%. Однак старший аналітик компанії "Інвестиційний Капітал Україна" Олександр Мартиненко констатує, що цей прогноз не враховує загального уповільнення економіки Росії, яке буде посилено західними санкціями. У результаті внутрішнє споживання може не тільки не зрости, але і ослабнути на 3-4% за раніше невисоких цінах. Деякі спостерігачі частково компенсують ці цифри очікуваннями до 1% щорічного бонусного приросту попиту за рахунок підготовки до футбольного Мундіалю-2018. У зв'язку з цим нагадаємо, що після отримання права на Євро-2012 в Україні теж очікувалося помітне збільшення внутрішнього ринку, якого не сталося.
Отже, при повноцінному запуску каральних заходів російські металурги будуть змушені скорочувати виробництво, так як лише частково зможуть заповнити втрати на західному напрямку. Швидше за все, санкції не будуть означати повного закриття металлоімпорта з РФ, як і зупинки роботи всіх дочірніх виробництв в Європі і США. Консолідовану думку вітчизняних і федеральних фахівців свідчить про втрату 8-10 млн тонн експорту вже у 2014 році (знову-таки, у разі повноцінних каральних заходів), або до 25-27% від торішніх експортних обсягів. Експерти не бачать для цього металу будь-яких альтернативних експортних ринків. Скажімо, в КНР у поточному році швидкість росту металоспоживання може знизитися до 3% через загальноекономічного уповільнення, при цьому Китай продовжує послідовну політику імпортозаміщення. Серед факторів, позитивних для металоекспорту Росії, називають триваючу девальвацію рубля, яка, втім, не допоможе постачальникам подолати цільові санкції.
А ось для Євросоюзу чи Штатів не складе особливої праці замістити російську продукцію на своїх ринках. В ЄС, повторимо, зберігається значний надлишок потужностей, у світлі якого навіть повне закриття належать РФ місцевих метзаводів пройде практично непоміченим. У свою чергу, США здатні оперативно замістити відповідні обсяги як власним металом, так і імпортом з будь-яких бажаних регіонів – з тієї ж Європи, Латинської Америки або ж Китаю. На 2014 рік глобальний надлишок метпотужностей оцінюється в 500 млн тонн, і американським покупцям не складе труднощів вибрати альтернативних постачальників з відповідними цінами.
Економісти додають, що в такій ситуації російські метгруппы спробують скористатися для збереження експорту в Європу своїми українськими майданчиками. Як відомо, це ряд активів Євразу, северсталевский Дніпрометиз, а також вся структура ІСД, який, до речі, теж володіє дочірніми підприємствами в Євросоюзі. Це все набуде максимальний сенс після підписання економічної частини угоди про асоціацію, яка можливо восени. Але й до того в разі запуску санкцій федеральні металурги можуть сформувати тіньові схеми поставок через Україну. Причому ці схеми можуть бути орієнтовані не тільки на європейський, але і на інші західні ринки, включаючи США (відвантаження морем через вітчизняні порти або ж через ЄС). Подібним чином у період активної дії санкцій діяв Іран, коли країною призначення або походження вказувалися арабські держави Перської затоки. Зі свого боку, при бажанні Брюссель і Вашингтон можуть відслідковувати такі схеми і вводити проти них додаткові контрольні і загороджувальні заходи.