У червні Інгулецький ГЗК (Кривий Ріг, Дніпропетровська область) започаткував будівництво комплексу циклічно-потокової технології (ЦПТ) для транспортування руди з нижніх горизонтів свого кар'єра. На підприємстві повідомляють, що це дозволить у довгостроковій перспективі підтримувати щорічну потужність кар'єру на рівні 37 млн тонн, виробництво товарного концентрату – 15,1 млн тонн, що майже на 5% скоротить собівартість останнього, знизить відстань транспортування руди автосамоскидами на 1,7-3,2 км, а коефіцієнт розкривних робіт – з 1,21 до 0,98 куб. м/тонн (із залученням у переробку 92 млн тонн легкообогатимых руд без розкриву). Вартість проекту – 2,06 млрд грн., запуск очікується в 2019-2021 роках.
Криворізькі класики
Експерти додають, що це не єдині заходи розвитку, заплановані комбінатом на 2014 рік і далі. Крім ЦПТ, передбачено продовження реконструкції хвостового господарства та оборотного водопостачання на загальну суму 278 млн грн., а також розширення відвалу №1 (183 млн грн.). Ці роботи приведуть до розширення ємності хвостосховища на 16,5 млн куб. м. У компанії уточнюють, що триває реконструкція та технічне переозброєння по всьому виробничому ланцюжку видобуток руди – дробильно-збагачувальний комплекс – складування відходів збагачення, проводяться випробування зі збагачення окислених кварцитів, запаси яких перевищують 180 млн тонн. Розробляється і технологія згущення відходів, яка дасть можливість зменшити витрати електроенергії на транспортування пульпи з 0,48 до 0,09 кВт/куб. м за рахунок збільшення кількості твердої речовини в пульпі з 3,3% до 25%. Загалом у нинішньому році вкладення в розвиток основних потужностей повинні скласти 670,4 млн. грн.
Якщо ж брати найбільший в країні Північний ГЗК, то тут теж триває впровадження ЦПТ, цього разу – на скельних породах розкриву Першотравневого кар'єру. Введення в експлуатацію комплексу річною потужністю 40 млн тонн гірської маси планується в 2015. Завідувач відділу геології корисних копалин Інституту геологічних наук НАНУ Леонід Галецький зазначає, що ЦПТ, первинно запущена на Півнгзк в 2006 році, це наймасштабніший виробничий проект в галузі за весь час незалежності України. Крім того, заплановано замінити газоочистки і поставити електрофільтри Alstom (Франція) на обпалювальної машини Lurgi 552-В цеху окатишів № 2, а також продовжувати відновлення машини Lurgi 278-B.
На Центральному Гзк аналітики виділяють продовження проекту по розробці залізовмісних пісків і поповнення транспортного парку. Л. Галецький нагадує, що в 2004 ЦГЗК першим в країні освоїв отримання вторинної сировини з хвостів збагачення. Це дозволяє щорічно звільняти до 0,4 млн куб. м ємності шламосховища і отримувати з хвостів концентрат з вмістом Заліза до 65%.
У загальній складності в 2014 група Метінвест розраховує направити на розвиток гірничодобувних активів понад 3 млрд грн. За словами директора гірничорудного дивізіону групи Миколи Іщенка, ключові проекти дуже затратні, але зате здатні підвищити ефективність виробництва і дати хороший імпульс розвитку підприємств дивізіону на десятиліття вперед.
За іншим лідерам
Масштабну модернізаційну програму не перший рік має і Полтавський ГЗК. На 2014 сума витрат на неї повинна залишитися такою, як і в минулому році – 1,3 млрд грн. В числі важливих завершених проектів фахівці називають реконструкцію секцій №№ 1, 2, 14 на збагачувальній фабриці, з установкою млинів більшого діаметру, впровадженням автоматичного управління, модернізацією електричного обладнання. Реконструкція секцій дозволяє збільшити їх продуктивність на 30-40 тонн/рік по вихідній руді, тобто на більш ніж 100 тис. тонн концентрату (ЗРК) для кожної секції. Надалі планується оновлення секцій №№ 6, 12.
На дробильній фабриці триває будівництво нових 4 трактів среднемелкого дроблення з встановленням сучасного обладнання Metso Minerals (Фінляндія), включаючи дробарки, грохоти, магнітні сепаратори. Проект призведе до нарощування среднемелкого дроблення руди до 12 млн тонн/рік і повинен бути завершений в 2016 році, констатує голова правління Пгзк Віктор Лотоус. Крім того, закінчується спорудження флотації №№ 2, 3 та реконструкція флотації № 1, і тут теж застосовуються агрегати Metso Minerals (вертикальні млини, сепаратори, насоси). Реалізація проекту дозволить збільшити випуск окатишів високої якості з вмістом Fe 65%. Поряд з цим в цеху окатишів освоюються нові змішувачі Lodige (Німеччина), більш продуктивні вакуум-фільтри, нова установка подачі каустичної соди, починається будівництво комплексу прес-фільтрації з установкою 16 прес-фільтрів. А в кар'єрі комбінату виконується раціоналізація авто - і ж/д інфраструктури, до кінця року передбачається побудувати 5,9 км ж/д шляхів.
Крім того, на гірничо-збагачувальному комплексі МК Арселорміттал Кривий Ріг намічена реконструкція кар'єрів №№ 2-біс, 3, модернізація 12 агломашин, реконструкція шахти ім. Артема для підтримки видобувних потужностей під час відпрацювання горизонтів 1135 м и 1225 м, завершується запровадження 4 нових кульових млинів. Експерти звертають увагу, що ці проекти будуть виконуватися поступово, оскільки зараз АМКР економить кошти і робить ставку на посильну оновлення основних (металургійних) потужностей. У 2013 компанії вдалося домовитися з Фондом держмайна про зміну початкових інвестзобов'язань, включаючи відмову від будівництва нової аглофабрики. Замість цього на Гзк будуть модернізовані дві існуючі з доведенням щорічної потужності до 500 тис. тонн (нині – 375 і 350 тис. тонн), а аглоцех металургійного виробництва буде закритий. Це буде коштувати вдвічі дешевше, підтверджує галузевий аналітик Володимир Піковський, але і терміни виконання проекту перенесені з 2027 на 2018 рік. Втім, у цьому зацікавлений і сам АМКР, якому сьогодні не вистачає власної руди, а її придбання ззовні (понад 100 тис. тонн/рік) додає 3-5% до собівартості чавуну, виплавленого з покупного сировини. Тим самим розширення агломераційних потужностей є прямим фактором конкурентоспроможності.
У свою чергу, великий Південний ГЗК у 2014 році провів капремонт агломашини № 3, вартість робіт перевищила 25 млн грн. Виконана модернізація аглодробилки з установкою двох приводів, нового вібраційного грохоту і сучасних газових пальників. Все це дозволяє зменшити фракцію виробленого агломерату і скоротити кількість дрібниці в ньому, деталізує голова правління комбінату Костянтин Федін. Плюс – наростити шар спікання агломерату, стабілізувати його гранулометричний склад. Це покращує якість готової товарної продукції і мінімізує аварійні зупинки обладнання. Також тривають капремонти секцій аглофабрики № 2 (у 2013 – секції № 3, в 2014 – № 11). У кар'єрі відновлено споруда ЦПТ для позначки 210 м, йде пуск ІІ черги. Реалізація проекту дає можливість у наступні 15 років знизити вантажообіг залізничного транспорту в 1,7 рази, зменшити собівартість видобутку руди. В цілому програма розвитку на період до 2020 року передбачає розвиток кар'єра (з поглибленням і зростанням річної потужності до 30 млн тонн сирої руди), реконструкцію і модернізацію дробильно-збагачувального комплексу, розширення і реконструкцію хвостового господарства, систем оборотного водопостачання.
Отже, незважаючи на ситуацію в країні, провідні залізорудні компанії продовжують втілення обновленських планів. Це підтримає працездатність і конкурентоспроможність галузі незалежно від відтінків економічної політики Кабміну і від динаміки торговельно-господарської інтеграції з Євросоюзом, впевнені фахівці. А, значить, у 2014 можна сподіватися на збереження і навіть подальше поліпшення галузевих виробничих показників (у минулому році вітчизняні рударі наростили випуск ЖРП на 4,8%, до 81,2 млн тонн).