Archive: 30 Жовтня, 2019

Два тендери «Укрзалізниці» з продажу металобрухту визнані такими, що не відбулися

Два тендеру філії «Центр забезпечення виробництва» ПАТ «Укрзалізниця» на продаж брухту чорних металів сумарним об'ємом 46 тис. т визнані такими, що не відбулися.
Згідно тендерної інформації в електронній системі торгів, до 00:00 22 квітня на участь в аукціоні була подана лише одна заявка при мінімально необхідних двох.
Як повідомлялося раніше, генеральний директор металургійного комбінату «Азовсталь» Енвер Цкітішвілі заявив, що багато металурги не зможуть взяти участь у тендері з-за непрозорих його правил.
При цьому Об'єднання підприємств «Укрметалургпром» просило ЦОП УЗ додатково роз'яснити можливості участі афілійованих з металургійними холдингами компаній у тендері на продаж металобрухту на умовах 50%-ої передоплати.
Нагадаємо, що у першому лоті на продаж було вставлено 24 тис. т сталевого брухту на загальну суму 122,760 млн. грн. При цьому вартість однієї тонни сировини оцінювалася в 5,115 тис. грн. Мінімальний крок аукціону – 1% або 1,227 млн. грн., мінімальна кількість учасників – 2, гарантійний внесок – 10% від вартості лота або 12,276 млн. грн.
У другому лоті на продаж було вставлено 22 тис. т сталевого брухту №4 (колеса, бандажі, рами, балки рухомого залізничного складу, непридатні для подальшого використання) на загальну суму 116,930 млн. грн. При цьому вартість однієї тонни сировини оцінювалася в 5,315 тис. грн. Мінімальний крок аукціону – 1% або 1,169 млн. грн., мінімальна кількість учасників – 2, гарантійний внесок – 10% від вартості лота або 11,693 млн. грн.
Обидва аукціону повинні були пройти 25 квітня 2017 року з 11:00 до 16:00.
За умовами тендерної документації, гарантійний внесок в разі перемоги зараховується в рахунок передоплати, у разі скасування або програшу повертається протягом 5 днів і не повертається у разі відмови учасника від участі або підписання договору з УЗ.
При цьому, згідно доданого переліку документів, в тендері можуть приймати участь спеціалізовані металургійні підприємства або афільована компанія, в структуру якого входять спеціалізовані металургійні переробні підприємства України, що підтверджується листом на фірмовому бланку учасника за підписом керівника підприємства. При цьому дане підтвердження перевіряється тільки в момент підписання договору.
Крім того, УЗ пропонувала два можливих варіанти договору, які відрізняються умовами передоплати:
50% передоплати для підприємств, що нададуть копії договорів, що підтверджують, що металургійне підприємство є постачальником продукції для УЗ і підприємств залізничного транспорту України протягом останніх трьох років.
100% передоплати для металургійних підприємств, які не здійснювали поставку продукції для УЗ протягом останніх 3-х років.
Як повідомлялося раніше, 1 березня Кабмін дав протокольне доручення наглядовій раді «Укрзалізниці» розглянути питання реалізації скупчився на підприємствах залізниці металобрухту через електронні системи з переважним правом закупівлі металургійними підприємствами країни.

У Грузії дорожчає металобрухт

В останні місяці в Грузії різко подорожчав металобрухт, при цьому паралельно скорочується його кількість незважаючи на 50%-ве зростання вартості, збирачі брухту заявляють, що його все одно не вистачає.
За останніми даними, 1 кг. металобрухту на приймальних пунктах становить 38 тетрі, самі збирачі платять бажаючим продати непотрібне металевий виріб, платять 25 тетрі. Приймальні пункти говорять про проблеми, з якими стикається бізнес в останні роки.
Як виявилося, більшість збирачів вже припинили свою діяльність, а багато компаній, які займалися збором і експортом брухту змінили профіль, і зараз займаються чимось іншим.
Йдуть роки, і запаси брухту виснажуються. Всього кілька місяців тому лом можна було здати на пункти прийому за 20 тетрі, а вартість 1 тонни досягала 200 ларі. У нинішньому році ситуація різко змінилася, і лом подорожчав, з-за виникнення дефіциту.
За словами самих збирачів, у порівнянні з минулим роком знайти металобрухт стало складніше, і це негайно позначилося на цінах.
«Кількість брухту істотно скоротилася. В минулому році ми за тиждень в одному районі Тбілісі могли зібрати сотні кілограм, а зараз все стало набагато складніше» заявляють вони.
Бізнес втрачає популярність, із-за чого багато пункти прийому згорнули свою діяльність.
За інформацією компанії «вест Джорджія менеджмент», зараз набагато вигідніше збирати макулатуру.
«Ми багато років працювали в бізнесі збору металобрухту. Були часи, коли ми отримували непогані прибутки, але в останні кілька місяців нам довелося змінити профіль, і зараз ми повністю сконцентровані тільки на зборі макулатури. Незважаючи на те, що брухт подорожчав, зібрати його стало набагато складніше. Ми вирішили, що буде краще розвиватися в іншому напрямку, ніж працювати в збиток» заявили в компанії.
Однією з причин зниження кількості металобрухту, стало зниження кількість непридатної побутової техніки, яку населення здає в брухт. Крім того, поступово виснажуються запаси брухту з радянських часів – залишки промислових підприємств, непридатного обладнання, недобудовані та занедбані державні об'єкти, і т. д.
У 90-ті роки та на початку 2000-х металобрухт був головним експортним товаром Грузії це свідчило не тільки про крайню слабкість і нерозвиненість економіки країни в той період, але й на велику кількість брухту – головним чином, з великих підприємств радянського періоду, які приватизувалися спеціально для того, щоб продати їх на металобрухт.
Збирачі брухту заявляють, що їх бізнесу загрожує повне зникнення.
«Ми ходимо з району в район, і так збираємо лом. Іноді протягом дня доводиться об'їжджати майже весь Тбілісі. А це пов'язано з витрат, до того ж чималі, одне тільки паливо для автомобіля чого вартий. Фактично навіть у найкращому варіанті ми заробляємо гроші лише на їжу. Та й то не завжди. В основному ми збираємо нікчемну і застарілу техніку-газові печі, холодильники, та інші зіпсовані речі. Ми купуємо їх за 25 тетрі кілограм» заявляють збирачі.
За їх словами, раніше кожен день їм вдавалося зібрати тонну, а зараз навіть 500 кг. – це велика удача.
«Працюємо без відпочинку, без вихідних, без суботи та неділі, але практично ніякого доходу нам вже не залишається. Бізнес стоїть на межі зникнення, і швидше за все найближчим часом перестане існувати. Багато з тих, хто займався цією справою, отримували непоганий прибуток, але зараз все так погано, що вони пішли з цього справи» говорять збирачі брухту.

Українську ГТС хочуть пустити на металобрухт

У Центрі світової економіки і міжнародних відносин НАН України, Директор Валентин Землянський заявив, що з запуском газопроводу «Північний потік-2» українську ГТС поріжуть на металобрухт.
Будівництво газопроводу з Росії в Європу, «Північний потік-2», вже зазнало досить суперечливим оцінками. З одного боку виступають держави, яким безперечно перспективний проект буде вигідним, а з іншого – країни, які хочуть підтримати антиросійські настрої в світі і не допустити зниження економічних показників, викликаних будівництвом даного газопроводу. Очевидно, що однією з таких країн виступає Україна, яка позбудеться величезних коштів за транзит газу по своїй території. Тому і намагається просувати в співтовариство ідею про «політизованості» проекту.
Глава «Газпрому» Олексій Міллер заявив, що обсяги транзиту по українській газотранспортній системі (ГТС) знизиться до 15 млрд. кубометрів (враховуючи, що Україна здатна перекачувати 120 млрд кубометрів). Землянський вважає, що мінімальний обсяг транзиту, який дозволить Україні містити всю ГТС і працювати не в збиток, становить 60 млрд кубометрів газу.
Україна і раніше із-за зниження транзитних потужностей вивела з експлуатації близько 30% компресорів, оскільки вони стали просто не потрібні. Обсяг до 15 млрд кубометрів значно погіршить становище, а запуск «Північного потоку-2» остаточно вб'є газотранспортну систему країни. За словами Землянського, українську ГТС просто поріжуть на металобрухт за непотрібністю.

Розпочата процедура банкрутства “Донлома”

Арбітражний суд Ростовської області ввів процедуру спостереження в ТОВ «Донлом», найбільшої на півдні Росії компанії по заготівлі, переробці та реалізації брухту чорних металів, за позовом Південно-Західного банку Ощадбанку.
Суд визнав обґрунтованими вимоги Ощадбанку в розмірі 181,7 млн рублів і включив їх у третю чергу реєстру кредиторів «Донлома», повідомляє «Інтерфакс» з посиланням на матеріали суду. Відповідач перестав виконувати зобов'язання за двома договорами про відкриття нев