Переваги міні-металургійних підприємств перед «великими» комбінатами особливо очевидні в даний час, коли більшість великих компаній несе збитки через неповного завантаження потужностей. Парадоксально, але Україна, маючи в своєму розпорядженні усіма можливостями для розвитку міні-металургії, сильно відстає від світових тенденцій – міні-заводи поки дають менше 5% від виплавки сталі в країні.
Світова міні-металургія активно розвивається вже більше чотирьох десятків років, маючи ряд істотних переваг у порівнянні з великими комбінатами:
швидкість реакції на мінливий попит на різні види продукції (від підготовки сировини до прокатки товарної продукції на міні-заводі проходить 10-16 годин, тоді як на великому металургійному комбінаті – від півтора до трьох днів;
можливість виконання дрібних замовлень для конкретного замовника;
більш низьку ресурсо - та енергомісткість власного виробництва, що робить їх більш рентабельними порівняно з підприємствами повного циклу виплавки сталі;
розташування у безпосередній близькості до споживачів готової продукції і ресурсів дозволяє таким заводам активно використовувати вже готову інфраструктуру регіону і, як наслідок, скорочувати транспортні витрати і капіталовкладення до 4-7 разів;
відсутність в технологічному ланцюжку таких шкідливих проміжних переділів, як підготовка вугілля та залізорудної сировини, аглодоменне і коксове виробництва, дозволяють досягати більш високих екологічних показників;
порівняно низьку собівартість і менший період часу, витрачений на будівництво металургійного міні-заводу;
менший, ніж у великих металургійних підприємств, термін окупності, і використання невеликих виробничих площ (у п'ять і більше разів менше великих металургійних підприємств.
В даний час в світі налічується вже більше тисячі металургійних міні-заводів різних модифікацій і продуктивності.
Нові проекти в світі
На думку аналітиків, вигідніше будувати виробничі потужності в країнах, що розвиваються, таких як Китай, Бразилія та Індія, де триває стабільне зростання попиту на сталеву продукцію. Протягом найближчого часу в світі планується запуск низки нових міні-заводів, а саме:
у Білорусі до 2015 р. запустять завод листового прокату (річною потужністю 600 тис. т, інвестиції – $650-700 млн.) і завод чавунного литва (інвестиції – $300-400 млн.).
у Північному Іраку в I кварталі 2013 р. йорданська Mass GLobal Investment запустить завод з виробництва арматури 10-32 мм (потужність 1 млн. т в рік).
у Японії шість найбільших металургійних і машинобудівних концернів Японії, включаючи Kobe Steel Ltd., Hitachi Metals Ltd., IHI Corp. і Kawasaki Heavy Industries Ltd. збираються в 2013 р. створити спільне підприємство з виробництва титану для авіаційної промисловості, потравив 20 млрд. ієн ($240 млн.).
у США до 2016 р. найбільший у світі виробник сталевих труб Tenaris збирається побудувати завод безшовних труб вартістю $1,5 млрд. (потужністю 650 тис. т в рік).
в Алжирі до 2017 р. компанія Qatar International, спільне підприємство Qatar Steel і Qatar Mining побудує завод вартістю $2 млрд. (потужністю до 5 млн. т).
у Китаї Nippon Steel і Sumitomo побудують завод з випуску листового прокату.
Україна відстає
Однак в Україні, незважаючи на ряд істотних переваг для розвитку таких виробництв, міні-металургія слабо розвинена. У 1999 р. з'явився перший металургійний міні-завод, створений на базі електросталеплавильного, обтискного і копрового цехів Донецького металургійного заводу ЗАТ «ММЗ «ІСТІЛ (Україна)», сьогодні відомий під назвою ПРАТ «Донецький електрометалургійний завод» (ДЕМЗ). Його потужність становить 1 млн. т стали в рік. В даний час завод зупинений і подальша його доля поки не відома.
У 2008 р. побудований другий український міні-завод сталеплавильний комплекс ТОВ «Електросталь» в р. Курахове Донецької області, інвестором якого став «Донецький металопрокатний завод» (ДМПЗ), зіткнувся з дефіцитом сталевої заготовки. Перевагою «Електросталі» є використання нового сучасного обладнання та розташування в безпосередній близькості від теплової електростанції. На сьогоднішній день, незважаючи на труднощі з ринком збуту і навіть на якийсь час призупинення випуску продукції, підприємство функціонує.
У 2009 р. список українських міні-заводів поповнив оновлений завод «Азовелектросталь». Реконструкція підприємства проводилася з метою забезпечення сталевим литтям машинобудівних цехів концерну «Азовмаш», а також для роботи зі сторонніми споживачами.
Наприкінці того ж 2009 р. ТОВ «ТСА-Стіл Груп» на базі колишнього Павлоградського заводу технологічного обладнання побудувало сталеплавильний комплекс річною потужністю близько 250 тис. т. В даний час з-за ряду організаційних і технічних причин робота підприємства призупинена.
Нарешті, в жовтні 2012 р. було урочисто запущено останній з існуючих в Україні «міні-заводів» і найбільший серед них електросталеплавильний комплекс «Інтерпайп Сталь» потужністю 1,32 млн. т стали в рік. Він побудований на проммайданчику ВАТ «Нижньодніпровський трубопрокатний завод», що входить у групу «Інтерпайп» з метою заміни застарілих мартенівських печей і забезпечення трубного і колісного виробництва власної сталевий заготівлею.
В перспективі є кілька проектів будівництва міні-заводів в Україні, які знаходяться на стадії переговорів. Один з найбільш реальних проектів може стати будівництво в 2014 р. Білоцерківського електросталеплавильного заводу, який багато років намагається реалізувати компанія «Євро Фінанс».
В Росії порівняно з Україною на сьогоднішній день більш розвинена міні-металургія і в найближчому майбутньому планується реалізація ряду проектів міні-заводів. У 2013 році планується введення в експлуатацію 3 міні-заводів по випуску будівельного металопрокату – заводи «Сєвєрсталі», НЛМК і «Євраз (стан «Південний»).
Світлана Стасовська,
UGMK.INFO